"Путін – чорт!" Главу Кремля готуються замінити? Як відомі росіяни обзивають Путіна. Головне 

"Найскладніший період"

Тривалий час постать Путіна у РФ залишалася сакральною – критикували чиновників, губернаторів, міністрів оборони, але не самого президента. Тепер же навіть провладні соціологічні центри фіксують падіння рейтингу Путіна. Довіра до нього в Росії, згідно з опитуваннями, почала падати цієї весни – на тлі блокування месенджерів, перебоїв зі зв'язком і зростання цін. Кремлівським соціологам доводиться змінювати методологію опитувань (додавати до телефонних опитувань поквартирні), щоб підвищити цифри.

Інтерв'ю з кількома людьми з оточення російського лідера, а також із джерелами в російському діловому світі й західними співробітниками розвідки малюють картину ізольованого лідера, оточеного елітою, яка швидко розчаровується як у війні в Україні, яка затягнулася, так і в економічному спаді всередині країни, ідеться у статті The Guardian під назвою "Фіксують глибоке розчарування. Настрої в Росії змінюються в бік невдоволення Путіним".

За оцінкою газети, Путін зараз "вступає в найскладніший період свого довгого правління".

"Цьогоріч серед еліти, безперечно, відбулися зміни в настрої… Фіксують глибоке розчарування в Путіні", – сказав упливовий бізнесмен, додавши, що "зростає відчуття наближення катастрофи".

"Ніхто не вірить, що завтра все раптово зруйнується, – сказав співрозмовник. – Але зростає розуміння того, що й далі ухвалюють абсолютно безглузді, саморуйнівні рішення. Люди, які колись захищали Путіна, більше цього не роблять. Будь-яке відчуття майбутнього зникло".

Бунт Z. Якими словами Путіна називають "свої"

Навесні 2026 року росіян шокували гучні демарші від людей, які багато років працювали на систему.

Колишній "народний губернатор" терористичної організації "ДНР" Павло Губарєв у чотиригодинному інтерв’ю Юрієві Дудю довго й виразно доводив несамостійність Путіна. За його версією, він лише "етикетка на структурі", "управлінська утиліта", яка не ухвалює рішень, "не цар, а петрушка".

Відомий прокремлівський блогер, юрист й ексчлен Громадської палати РФ Ілля Ремесло виголосив маніфест, у якому прямо звинуватив Путіна в узурпації влади й воєнних злочинах.

"Війну ведуть винятково заради комплексів Путіна, ми, пересічні громадяни, нічого не здобуваємо від неї, а лише втрачаємо... Йому начхати на наші щоденні обурення. Путіну подавай нескінченні війни (у яких його діти й родичі не беруть участі), а не інтернет і високі зарплати... Володимир Путін не є легітимним президентом. Володимир Путін має піти у відставку, його потрібно віддати під суд як воєнного злочинця і злодія", – визнав блогер.

А потім додав: "Володимир Путін – це чорт, який є головною причиною всіх проблем у Росії!"

Після цих одкровень Ремесло потрапив до психлікарні, але успішно вийшов з неї і продовжив займатися блогерством і критикувати Путіна – хоч уже й не настільки яскраво.

У квітні Путіна відкрито атакував Z-блогер і чинний російський військовий Єгор Гузенко ("Тринадцатый"). Приводом стали масові блокування інтернету в Росії, які президент публічно пояснив "безпекою громадян".

"Це відверта брехня. Нікого ваші вимкнення мобільного зв’язку й інтернету не захищають, усе це неправда... А всі ці ваші блокування – лише для того, щоб люди не знали правди", – заявив Гузенко.

Його товариші по службі повідомляли, що після цього поста блогер зник – його без зв'язку й зі зламаною ногою нібито примусово скерували на штурм, видавши іржавий автомат. Однак 1 червня на каналі "Тринадцатый" з'явилося повідомлення, що він "на місці, живий, (майже) здоровий".

Критикують "верховного головнокомандувача" й інші Z-канали, але набагато обережніше – із сарказмом, але без прямих образ. Мабуть, не хочуть повторити долю пропагандиста Ігоря Гіркіна (Стрєлкова), який називав Путіна "нікчемою" і "боягузливим нездарою" і дістав строк чотири роки за "екстремізм".

Про що говорять на кухнях і в коментарях

З 2025 року Кремль поступово обмежує доступ до популярних месенджерів, залишаючи як "альтернативу" контрольовані державою "ВКонтакте" й Max. За підсумками 2025 року РФ посіла перше місце у світі за вимкненнями інтернету. У 2026-му ж проблеми зі зв'язком призвели, зокрема, до величезних збитків для російських підприємств.

"Питання про інтернет дуже чутливе для російського суспільства. І воно спричинило величезну хвилю обурення", – заявила The Guardian російська журналістка Ксенія Собчак.

За словами джерел видання, представники російської політичної еліти, включно з прессекретарем Кремля Дмитром Пєсковим і першим заступником глави адміністрації Сергієм Кирієнком, приватно намагалися відмовити Путіна від деяких жорстких обмежень, але марно.

Для багатьох росіян цей рік також приніс підвищення податків і зростання інфляції, закриття підприємств, різке зростання цін на продукти й комунальні послуги, не кажучи вже про те, що українські дрони долітають усе далі й далі й наслідки їхніх прильотів по енергетичних об'єктах країни-окупанта стає дедалі складніше не помічати.

"Узяті разом, дії Путіна, схоже, порушили один із неписаних суспільних договорів, які лежать в основі його правління з початку вторгнення: що прості росіяни можуть значною мірою ігнорувати війну, поки повсякденне життя залишається стабільним", – вважає The Guardian.

Російські соціальні мережі наповнені відеороликами звичайних росіян і блогерів, які критикують владу за вимкнення інтернету і зростання податків для малого бізнесу. Жителі регіонів, куди часто долітають дрони, "дякують" Путіну за обстріли, а фермери в Сибіру обурені масовим знищенням худоби за розпорядженням влади. Навіть у чатах окупованих українських територій, де люди зазвичай не можуть дозволити собі публічну критику Москви – надто небезпечно, – цієї весни дедалі більше критичних коментарів, де згадують безпосередньо Путіна, зазначили в "Кластері релокованих медіа".

Сам же Путін закинув внутрішню політику й більшість часу витрачає на війну, зазначала у травні FT.

Чи готують заміну?

"Еліти вчаться спілкуватися одне з одним без Путіна. Практика горизонтальних зв'язків і діалогу наближає світанок постпутінської Росії. Вона розмиває контури вертикальних зв'язків, надаючи групам еліт змогу розв'язувати проблеми між собою, не вдаючись до президентського арбітражу... Зрештою, горизонтальні зв'язки прокладають шлях до переходу влади, бо еліти починають розуміти, що цілком можливо жити без Путіна", – ішлося в доповіді Центру Карнегі ще у травні 2025 року.

Тепер, коли рейтинги Путіна неухильно падають і він перестав бути гарантом стабільності, президент стає токсичним для частини російських еліт, які зазнають колосальних збитків. У статтях аналітиків дедалі частіше лунає теза, що російська номенклатура шукає варіант Б. Хто може ним стати?

Сам Путін, за даними європейських розвідок, очікує на зраду з боку ексміністра оборони, зараз секретаря Радбезу РФ Сергія Шойгу. Із ним у Кремлі пов'язують найбільші ризики перевороту, оскільки він зберігає "значний вплив у найвищому військовому командуванні". Ці страхи пояснюють "чистки" в оточенні Шойгу. Однак серед експертів у цю версію мало хто вірить.

Низка експертів, наприклад, колишній російський банкір Сергій Пугачов, який раніше входив до найближчого оточення Путіна, вважає, що в майбутньому посаду президента може обійняти екссекретар Ради безпеки, помічник Путіна Микола Патрушев. Імовірним наступником Путіна його називала й The Washington Post. Російський бізнесмен Євген Чичваркін характеризував Патрушева як одну з найвпливовіших фігур у Кремлі, назвавши його "путінським гуру".

Окремо в публічному полі обговорюють версію про ймовірне просування його сина, Дмитра Патрушева, як потенційного наступника Путіна. Таку думку висловлював український воєнний експерт, полковник запасу Олег Жданов.

Згідно з конституцією РФ, у разі раптової недієздатності Путіна обов'язки глави держави переходять до прем'єра – Михайла Мішустіна. Він є представником умовного "клану технократів", уникає "яструбиної" воєнної риторики й скандалів і може стати в очах суспільства тією самою альтернативою, здатною забезпечити стабілізацію економіки.

Водночас аналітики NEST Centre вважають, що умовне передання влади готує сам Кремль, який протягом останніх років планомірно послаблює традиційні клани й вибудовує систему жорстких "стримувань і противаг" навколо Мішустіна та його команди, щоб не дати їм стати самостійною силою. Паралельно посилюються інші структури і просувають фігури секретаря Держради Олексія Дюміна – імовірного кандидата на посаду наступника Путіна, першого заступника прем'єр-міністра Дениса Мантурова тощо.

Дюмін, зазначають у доповіді, поєднує в собі губернаторський досвід, наближеність до президента і зростання впливу у Державній раді з доступом до осіб, які ухвалюють рішення на різних рівнях влади.

Однак модель Кремля, про яку йдеться, не передбачає справжнього передання влади від Путіна до іншого сильного гравця. Ідеться радше про формування кола кандидатів, які створюють політичне тло навколо Путіна в міру того, як він відходить від оперативного управління.

"Найбільш правдоподібний сценарій – це не призначений наступник, а радше перетворення Дюміна на де-факто віцепрезидента – оперативного заступника, який діє під безпосереднім наглядом Путіна. Поки передчасно вважати його справжнім спадкоємцем: Путін не має наміру йти зі сцени", – ідеться в матеріалі.