Клуб читачів
ГОРДОН
 
Публікації ЕКСКЛЮЗИВ "ГОРДОНА"

Киянка Хорошунова в щоденнику 1943 року: Щось змінилося на фронтах, про що ми не знаємо

"ГОРДОН" продовжує серію публікацій зі щоденника Ірини Хорошунової – художника-оформлювача, корінної киянки, яка пережила окупацію української столиці в роки Другої світової війни. Цей документ – унікальне історичне свідчення, не спогади, а опис подій у реальному часі. Редакція публікує щоденник у ті дати, коли його писала Хорошунова, якій на початок війни було 28 років. Сьогодні ми публікуємо запис від 11 серпня 1943 року.

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою
Хорошунова: До вечора всі питали одне одного: "Що, Харків уже радянський?"
Хорошунова: До вечора всі питали одне одного: "Що, Харків уже радянський?"
На знімку Харків у роки німецької окупації. Фото: kharkov2012.org

11 серпня 1943 р., середа

Уже сто шістдесят днів, як немає моїх. Очікування робиться нестерпним. Особливо тому, що щось змінилося на фронтах, про що ми не знаємо. Уже більше ніж три місяці немає жодної можливості почути радянське радіо. Але за всіма ознаками наші йдуть уперед. Сьогодні знову почалася паніка. Можливо, це спекулянти користуються різними чутками, щоб підняти ціни. Зранку ще базар був таким же рясним, як і весь цей час. Потім паніка, і на базарі не залишилося ні людей, ні продуктів. До вечора, кажуть, з'явилися знову, але з панічним цінами. Причина – біженці з Харкова. Учора, казали, прийшла одна машина. Сьогодні вона виросла вже в три ешелони фольксдойче.

Нарешті, останнє: до вечора всі питали одне одного:

– Що, Харків уже радянський?

Хіба можна розповісти, що ми відчуваємо? Адже тільки звільнення може врятувати нещасних приречених, і не тільки моїх.

Настрої німців абсолютно точно окреслив днями Логан. Він каже, що вся тямуща частина німців бачить неминучу і жахливу загибель Німеччини. Ніщо її не може врятувати.

Він розповів про те, чого ми не знали, що цими місяцями йшов жорстокий бій на нашому фронті, який охопив величезну територію в районі міст Орла, Курська і далі до Харкова. Що в цьому бою німців погнали з такою силою, що вони вже не можуть зупинитися. У всьому звинувачують Гітлера, на якого, за словами Логана, нібито був замах, але він залишився неушкодженим. Ще Логан говорить про те, що Англія та Америка зроблять усе для взаємного знищення Німеччини й Радянського Союзу і тоді накладуть свою лапу на Європу.

У будь-якому разі у нас таке відчуття, що наближаються події, які мають уплинути на долю окупованих частин нашої землі, а отже, і на нашу долю.

Звільнення! Як пристрасно ми його чекаємо, але не обманюємо себе. Ще дуже сильні німці. І скільки ще життів наших людей потрібно віддати до кінця війни! І коли ми думаємо про ціну закінчення війни, робиться просто страшно.

Попередній запис у щоденнику від 8 липня. Наступний запис – 18 серпня.

Про особу автора мемуарів про окупацію Києва – Ірину Хорошунову – і те, як склалося її життя після війни, а також про долю самого щоденника читайте в розслідуваннях видання "ГОРДОН". Повний текст мемуарів опубліковано у спецпроекті "Щоденник киянки".

Редакція дякує Інституту юдаїки за надані матеріали.

За ідею редакція дякує історику і журналісту, співробітнику Українського інституту національної пам'яті Олександрові Зінченку.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ:

 
Шановні читачі! На нашому сайті заборонена нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі і заклики до насильства. Будь ласка, не використовуйте caps lock. Коментарі, що порушують ці правила, ми будемо видаляти, а їхнім авторам закривати доступ до обговорення.
 
Залишилось символів: 1000

 
 
Більше матеріалів
 

Публікації

 
усі публікації
 

Спецпроекти

Усі спецпроекти