+13 Київ
Макрон народився в грудні 1977 року в місті Ам'єн на півночі Франції у сім'ї лікарів: його батько – професор неврології, мати – педіатр, доктор медичних наук. Він прекрасно навчався у школі, займався музикою (грав на фортепіано). У 15-річному віці закохався у свою вчительку французької мови Бріджит Троньє, яка старша за нього на 24 роки. Коли Макрону виповнилося 17 років, він пообіцяв, що одружиться з нею, і справді одружився – у 2007 році.
Зараз Макрон – вітчим трьох дітей Троньє від попереднього шлюбу, і всі вони брали участь у президентській кампанії: Себастіан (він на два роки старший від Макрона) стежив за наповненням соцмереж, кардіолог Лоренс (ровесниця кандидата і його колишня однокласниця) стежила за здоров'ям кандидата, а 30-річна Тіффані надавала юридичну підтримку, пише Elle.
Бріджит і Мануель Макрон на мітингу після перемоги в першому турі президентських виборів, 23 квітня. Фото: EPA
Після школи Макрон закінчив паризький Інститут політичних досліджень (факультет філософії), а також престижну Національну школу адміністрації (ENA) у Страсбурзі.
У 27-річному віці отримав першу посаду в уряді – з 2004-го до 2008 року він працював інспектором у міністерстві економіки. Потім чотири роки він був інвестиційним банкіром у Rothschild & Cie Banque. Як зазначає Deutsche Welle, у банку Ротшильда майбутній кандидат у президенти супроводжував найбільші інвестиційні проекти, зокрема угоду на €9 млрд між швейцарським виробником продуктів харчування Nestlé і американським фармацевтичним гігантом Pfizer.
У 2012-му, коли Франсуа Олланда обрали президентом, Макрон прийшов у Єлисейський палац на посаду заступника генерального секретаря (аналог заступника глави Адміністрації Президента в Україні). Ще через два роки він був призначений міністром економіки в уряді Мануеля Вальса. Головне досягнення на чолі міністерства – ухвалення "закону про економічне зростання, активність та рівність шансів" (його також називають "законом Макрона"). Ухвалений у 2015 році документ, за словами самого Макрона, повинен був "відкрити французьку економіку", знявши деякі обмеження для бізнесу. Наприклад, було пом'якшено заборону на роботу магазинів та інших установ по неділях.
У квітні 2016-го, ще перебуваючи на посаді голови мінекономіки, Макрон оголосив про створення руху "Уперед". У серпні того ж року він пішов з уряду, заявивши про президентські амбіції. Зараз Еммануелю Макрону 39 років, і якщо він переможе 7 травня (цього дня відбудеться другий тур виборів), то стане наймолодшим лідером Франції. Водночас ще у вересні 2016 року 53% французів, опитаних Ifop, не хотіли, щоб він навіть балотувався в президенти. The Local пише, що висунення Макрона експерти сприймали як авантюру. Проте, зазначає CNN, Макрон та Ле Пен і в статусі аутсайдерів змогли "завдати поразки політичній еліті Франції" (з 1980 року пост президента незмінно обіймали представники або соціалістів, або консерваторів).
Еммануель Макрон відомий як прихильник збереження і посилення Євросоюзу. Він також говорив, що Європі варто звикнути до масової міграції, що різко контрастує із заявами Ле Пен про необхідність закрити кордони і виселити незаконних мігрантів. У передвиборчій програмі він обіцяв провести модернізацію і лібералізацію економіки, зберігши частину соціальних гарантій, скоротити держвитрати на €60 млрд, підвищити пенсії та допомогу з інвалідності. Він також заявляв, що має намір відновити призов на військову службу для чоловіків і жінок (термін служби повинен становити один місяць).
Кілька разів Макрон торкався і теми відносин із Росією і війни на Донбасі. Зокрема, на відміну від Ле Пен, він наголошував, що європейські санкції щодо Росії повинні зберігатися, поки не будуть виконані Мінські угоди, наполягав, що може домогтися поваги президента РФ Володимира Путіна. Він також зазначав, що готовий заявити про відновлення діалогу з РФ за умови врегулювання конфліктів у Сирії та Україні.
Макрон – переконаний прихильник Євросоюзу. Фото: EPA
"Сьогодні я не згоден будувати нашу незалежність, як ви, мадам Ле Пен, пропонуєте, – зближуючись із паном Путіним", – підкреслював Макрон під час теледебатів.
Доцент Російської академії народного господарства, кандидат історичних наук Ігор Ігнатченко у колонці на сайті "Взгляд" пише, що в разі перемоги Макрона у другому турі поліпшення російсько-французьких відносин "абсолютно точно не відбудеться, найімовірніше, вони залишаться на колишньому негативному рівні часів правління Олланда". "Макрон уже встиг обвинуватити Росію у втручанні у передвиборчу кампанію у Франції. Найімовірніше, у разі своєї перемоги Макрон буде орієнтуватися на США, причому саме на антитрампівські кола", – написав він.
Ігнатченко припустив, що "Макрон буде проводити міжнародну політику в межах глобального демократичного мейнстріму". Сам кандидат після перемоги в першому турі пообіцяв стати "президентом патріотів проти націоналістів", "президентом, який захищає, змінює і будує".
