На фронте погиб украинский поэт и волонтер Глеб Бабич
Дочь Дарка Бабич в память о погибшем отце опубликовала стихотворение.
"Ти вже не почуєш, як я тут читаю вірші.
Стою на Майдані. Він вільний,
Як ти і хотів.
Я знаю, що серед усіх кольорових світів
Ти вибереш мій.
Ти будеш за мене молитись,
Дивитись на мене із неба.
Ти вже не почуєш,
Але ж мені треба,
Так треба,
Щоб ти похвалив…
Сказав, що я знов молодець,
Що можеш гордитися мною.
Поспи, віддавай свою зброю.
Вона тобі не знадобиться.
Мені в цьому домі не спиться.
Він надто порожній і темний…
Якщо мене бачиш із неба,
Скажи, що я маю робити?
Я маю писати, любити,
Але ти про це не почуєш,
Але ти нічого не скажеш…
Татусю, я буду сильніша.
Але мені поки що важко", – написала она.
“Только что стало известно. Погиб Глеб Бабич. Поэт, песенник, военный, блогер. Знал Глеба. Иногда виделись. Будьте прокляты оккупанты и террористы", – написал украинский политолог Андрей Смолий в Facebook.
"Только не вздумайте писать "Герои не умирают", очень прошу. Хотя... Да, герои не умирают. Они, блин, гибнут. И ты сегодня погиб", – написал о смерти Бабича волонтер Юрий Бирюков
Бабич сотрудничал с украинской группой Kozak System.
"Ты был уникальным сочетанием истинного воина и настоящего поэта. Мы написали с тобой "Подай зброю", "Сила і зброя", "Досить сумних пісень", "Свобода наче любов", "Мольфар", "Ті, що тримають небо над Різдвом", – написал фронтмен группы Иван Леньо. – У нас осталась одна песня, которую мы должны были выпустить буквально на днях – "Не покинь". Никогда не подумал бы, что именно она станет прощальной в нашей с тобой жизни".
Война России против Украины. Главное (обновляется)
Контекст:
Бабич родился 2 марта 1969 года в Николаеве. Первые стихотворения написал в 10-летнем возрасте, публиковался в николаевских газетах.
Бабич пошел служить в ВСУ добровольцем.