Драч: Президенте Кучмо! Я меча уже кую вам на церемонію! Розрубайте лиш змію – кляту Лугандонію! 

Лугандонiя

Президенте Кучмо,А ми вас домучимо! Стріляємо кучно, То колись і влучимо. Коли не прижучимо, Вам мотузку зсучимо! – Дурні хлопці – мудраї, Патріоти Ви мої! Ми ж у двадцять першім віці Тож дивімось Правді в вічі! Вік – паскудний, Але наш! Думаймо про патронташ! Стримаймо гарячу кров, Бо тече вже як Дніпро!.. Хлопці, у гандоні я! Вашу душу Й мою мучить Оця Лугандонія. Порошенко Вирік вперше – Оце твоя доня є, Богом клята Переклята Наша Лугандонія! Вникніть у мою досаду, Ющенку віддав я владу, А не Януковичу. Хто недавно вам посіяв – Україна – не Росія! Цвіт росте до овочу... Що ж ви губите мене. Я ж бо вам не Паганель, Це ж не Патагонія, Та й не Македонія, Не то що – Японія. Божа це іронія – Просто Лугандонія! Козачки оті, Чечени! Хапаюсь за скроні я, Янукович з ними в зоні, З бандою у зоні я, Лугандони два, Як поні. З ними третій поні – я! Ні Києва,Ні Москви – Нічия колонія. Будем як Японія!.. Це злодії у законі Чи просто – агонія?! Набираюся я, басу, Наче вже На сконі я, Бо немає в нас Донбасу, А є Лугандонія! Президенти – Всі у схроні! Завжди – На кордоні я... А під серцем, Як змія, Клята Лугандонія!.. Був би тут Ахметовланд Чи дурна Тарутія А то всюди диверсант А то всюди в скруті я. Віддав би я Пінчуку Чи коротше – доні я! Хто ж дурний, Хоч надрукуй – Чия-бо Лугандонія! Льоні – два, чому ж це я То покличте Донія Чи іншого патріота. Розберусь У громі я– Президенте Кучмо! Ми миндаль Вам Вручимо! І не будем тузлити... Розрубайте вузли ті! Я меча уже кую Вам на церемонію! Розрубайте Лиш змію – Кляту Лугандонію!..