Педан пояснив, чому хотів узяти на поруки свого друга Лієва, якого підозрюють у розкраданні на закупівлі мін для ЗСУ
Український ведучий Олександр Педан заявив, що 29 січня під час засідання Вищого антикорупційного суду просив узяти на поруки колишнього керівника департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони Олександра Лієва, якого підозрюють у розкраданні майже 1,5 млрд грн на закупівлі мін для ЗСУ, оскільки є його другом. Про це Педан написав 31 січня в Instagram, реагуючи на критику в мережі.
"Я особисто знаю Олександра Лієва понад 10 років, ми дійсно товаришуємо протягом усього цього часу", – написав Педан.
Він зазначив, що знає Лієва як "порядну людину, хорошого сім'янина й люблячого батька п'ятьох дітей".
"Я прийшов 29 січня на засідання Вищого антикорупційного суду, щоб поручитися, що він не уникатиме правосуддя, не виїжджатиме за кордон і йтиме назустріч слідству. Ця можливість передбачена законом і є абсолютно нормальною практикою. Чи означає це, що я не вірю в ті звинувачення, які йому висунуті? Звісно ж, ні, тому що це справа правосуддя, і я не можу давати фахових оцінок", – зазначив ведучий.
Він додав, що, якщо людина дійсно скоїла злочин, вона має нести справедливе покарання.
"Якщо ні – має бути виправдана. Однозначно", – написав ведучий.
Педан наголосив, що суд відхилив прохання про поруку.
"Що буде далі? Це залежить від правоохоронних органів і судової системи. Як громадянин я вірю, що винні будуть покарані", – резюмував він.
Контекст:
"Українська правда" писала торік, що компанія "Львівський арсенал" отримала від Міноборони 1,4 млрд грн на постачання великої партії мін калібру 120 мм та 82 мм, але протермінувала контракт і не передала ЗСУ жодної міни. Сам контракт було підписано 11 листопада 2022 року. Підписантом із боку Міноборони був Лієв. Постачання боєприпасів, за даними УП, мали розпочати вже у грудні 2022 року й повністю закінчити до кінця лютого 2023-го. "Українська правда" стверджувала, що фірма переказала своєму європейському контрагенту лише частину грошей – 400 млн грн, а майже 1 млрд грн залишався в Україні й був "заблокований на рахунках".
26 січня 2024 року Міноборони поінформувало, що ТОВ "Львівський арсенал" програло апеляцію у справі про необхідність виплатити відомству понад 1,5 млрд грн за невиконання контракту на постачання мін.
27 січня Лієва, а також чинного керівника департаменту МО Тоомаса Нахкура, голову та комерційного директора компанії "Львівський арсенал", представника іноземної комерційної структури повідомили про підозру в заволодінні майном через зловживання службовим становищем у складі організованої групи (ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України). За даними слідства, підозрювані організували схему розкрадання держкоштів під час закупівлі 100 тис. мінометних снарядів для ЗСУ.
СБУ повідомляла, що затримала одного з фігурантів на спробі виїхати за межі України. ЗМІ писали, що йдеться про Лієва. Він підтвердив, що збирався виїхати у Словаччину, і назвав "безглуздою" підозру в розкраданні на закупівлі мін для ЗСУ.
Засновник "Львівського арсеналу" – Юрій Збітнєв, який 1990 року став одним із наймолодших депутатів Верховної Ради ще УРСР. Він також брав участь у створенні СДПУ(о), але пізніше пішов із неї.
29 січня Вищий антикорупційний суд відхилив клопотання прокурора й відмовився заарештувати Лієва. "Рішення може бути оскаржене до Апеляційної палати ВАКС. Детальне обґрунтування буде викладено в повному тексті рішення, яке буде оголошено 5 лютого", – ідеться в повідомленні.