Україна без допомоги США може програти війну до кінця 2024 року – директор ЦРУ

Завдяки допомозі від США українці "цілком здатні протриматися 2024 рік", зазначив Бернс
Фото: EPA

Україна може програти війну проти країни-агресора РФ до кінця року, якщо Конгрес США найближчим часом не проголосує за законопроєкт із допомогою Києву. Про це 18 квітня під час виступу перед американськими законодавцями заявив директор Центрального розвідувального управління США Вільям Бернс, його цитує Politico.

Бернс закликав конгресменів ухвалити додатковий закон, який передбачає виділення Україні мільярдів на військові потреби.

На думку директора ЦРУ, завдяки допомозі від США українці "цілком здатні протриматися 2024 рік і зруйнувати зарозумілу думку [президента країни-агресора РФ Володимира] Путіна про те, що час грає на його боці".

Але якщо Конгрес не затвердить виділення допомоги, то "картина буде набагато гіршою", додав Бернс.

За його словами, "є цілком реальний ризик того, що українці можуть програти на полі бою до кінця 2024 року або принаймні поставити Путіна в таке становище, коли він зможе, по суті, диктувати умови політичного врегулювання".

Як зазначило Politico, це, мабуть, найрішучіше попередження про війну з боку високопоставленого представника адміністрації США.

Бернс зазначив, що підтримка України зараз – це більше, ніж війна з Росією, – "йдеться також про [голову КНР] Сі Цзіньпіна в Китаї, його амбіції і наших союзників та партнерів в Індо-Тихоокеанському регіоні".

"Це справді питання того, чи розуміють наші супротивники нашу надійність і рішучість, і чи розуміють це наші союзники й партнери", – резюмував директор ЦРУ США.

В українській військовій розвідці повідомляли, що країна-агресор РФ розпочне великий наступ у війні проти України в червні, щоб спробувати захопити Донецьку й Луганську області. Якщо Україна матиме достатню підтримку партнерів і далі триматиме оборону цього року, то зможе перейти у контрнаступ у 2025-му, заявляли в ГУР МО.

Контекст:

20 жовтня 2023 року президент США Джо Байден подав запит до Конгресу на додаткове фінансування на суму приблизно $106 млрд. Воно, зокрема, передбачало допомогу Україні ($61,4 млрд, найбільший пакет) та Ізраїлю ($14,3 млрд), а також надання коштів на безпеку південного кордону США.

Проте розгляд документа заблокували представники Республіканської партії, які наполягають на посиленні заходів контролю за міграцією на кордоні США з Мексикою. Байден назвав політичним шантажем відмову республіканців підтримати законопроєкт, зазначивши, що "ставки надто високі, а наслідки надто значні".

Кілька місяців республіканці й демократи вели переговори щодо компромісного двопартійного законопроєкту. Саботувати угоду, зокрема, закликав республіканців колишній президент США Дональд Трамп, який вважає, що Сполученим Штатам потрібен окремий законопроєкт про кордони та імміграцію і його не мають прив'язувати до іноземної допомоги у жодному вигляді. Байден розкритикував Трампа, заявивши, що той погрожував республіканцям і намагався їх залякати.

Після провалу кількох варіантів угоди 13 лютого 2024 року Сенат США підтримав пакетний законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю й Тайваню, але без угоди про міграційну реформу та безпеку кордону. Його має затвердити Палата представників.

Новий законопроєкт від її спікера Майка Джонсона, текст якого було опубліковано 17 квітня, передбачає допомогу Україні на загальну суму $60,84 млрд, із яких $23,2 млрд спрямують на поповнення американських озброєнь і запасів – оборонних товарів і послуг, наданих Україні. Джонсон пропонує виділити Україні $7,8 млрд прямої фінансової допомоги в кредит, водночас законопроєкт має пункт, який дасть змогу президенту США за підтримки Конгресу списати згодом половину або всю суму кредиту. Також законопроєкт зобов'язує президента США у найкоротший термін надати Україні комплекси ATACMS, якщо це не зашкодить національній безпеці США.

Спікер заявив про плани проголосувати за допомогу Україні й інші законопроєкти 20 квітня. Байден підтримав пакет Джонсона і заявив, що негайно підпише запропоновані ним законопроєкти після ухвалення їх Палатою представників та Сенатом.