Адвокатка заявила, що феросплавні заводи Коломойського маніпулюють у суді у справі "Роттердам плюс"
"До суду було подано чотири заяви про оскарження даного рішення прокурора – Запорізький феросплавний завод, разом з [екснардепом Віктором] Чумаком, із Нікопольським заводом феросплавів, із НАБУ і так далі. Вони намагаються підшукати суддю, який винесе зручне для них рішення. Вдаючись до таких способів, як подання заяви про відвід [суддів], заяви про залишення скарги без розгляду і так далі", – зазначила вона.
Агентство наголошує, що на засіданні Вищого антикорупційного суду 19 липня адвокати Нікопольського заводу феросплавів подали клопотання про відмову від власного позову, а минулого тижня безрезультатно намагалися заявити судді відвід.
Одинець вважає, що такі дії феросплавних заводів разом із НАБУ можуть бути "проявом відчаю", оскільки підстав для оскарження рішення прокурора про закриття справи "Роттердам плюс" немає, адже в ній немає складу злочину.
Вищий антикорупційний суд України під час розгляду позову проти закриття справи "Роттердам плюс" 16 липня відхилив прохання адвокатів Нікопольського заводу феросплавів залучити детективів Національного антикорупційного бюро на їхній бік.
Контекст:
Спеціалізована антикорупційна прокуратура 20 травня вчетверте закрила справу "Роттердам плюс" через відсутність у ній складу злочину. Рішення про закриття справи ухвалив старший прокурор групи прокурорів Денис Демків 20 травня після вивчення "понад 100 томів письмових матеріалів та 350 Гб відеозаписів допитів", повідомили в НАБУ. У Національному антикорупційному бюро заявляли, що не згодні з оцінкою матеріалів справи новим прокурором.
Перед цим Спеціалізована антикорупційна прокуратура закривала справу вже тричі.
САП повідомила 28 серпня 2020 року про закриття справи "Роттердам плюс" у частині, що стосується підозрюваних, через відсутність достовірних і вичерпних доказів завдання збитків. 8 серпня закінчувався строк проведення розслідування, яке триває три з половиною роки, з березня 2017-го. Згідно з Кримінальним процесуальним кодексом, до 8 серпня 2020 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) зобов'язане було завершити розслідування, а САП – передати справу до суду або закрити у зв'язку з відсутністю складу злочину. ВАКС підтримав це рішення.
НАБУ 27 жовтня повідомило про відновлення справи.
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду 18 листопада припинила всі провадження щодо оскарження рішення прокуратури закрити справу "Роттердам плюс" через відсутність складу злочину. Антимонопольний комітет України також закрив розслідування щодо формули "Роттердам плюс" у зв'язку з відсутністю порушень.
21 січня 2021 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура повторно закрила справу "Роттердам плюс" через відсутність у ній складу злочину.
27 січня про відновлення цієї справи повідомило НАБУ. Генеральна прокурорка України Ірина Венедіктова, коментуючи цей факт, нагадала, що Вищий антикорупційний суд уже двічі погодився з рішенням процесуального керівника у цій справі Віталія Пономаренка про закриття провадження.
17 березня ВАКС утретє підтвердив законність дій старшого прокурора групи прокурорів САП, який двічі закрив справу "Роттердам плюс" через відсутність у ній складу злочину.
Про те, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура втретє закрила справу "Роттердам плюс", повідомило 9 квітня Національне антикорупційне бюро, яке розслідувало її більше ніж чотири роки.
В.о. голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України Максим Грищук удруге скасував постанову прокурора Віталія Пономаренка про закриття справи "Роттердам плюс", заявили в НАБУ 16 квітня.