Прокурори просять суд відправити підозрювану у справі про вбивство Шеремета Дугарь під домашній арешт
Адвокати медсестри одного з парашутно-десантних батальйонів Яни Дугарь стверджують, що в день убивства журналіста Павла Шеремета їхня підзахисна перебувала у військовій частині.
Прокурори просять Печерський районний суд Києва обрати медсестрі одного з парашутно-десантних батальйонів Яні Дугарь, яку підозрюють у причетності до вбивства журналіста Павла Шеремета, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, передає кореспондент видання "ГОРДОН".
Прокурор просив суд провести засідання в закритому режимі, але суд відхилив це клопотання.
На засіданні прокурор заявив, що, за матеріалами справи, музикант і доброволець Андрій Антоненко захопився ультранаціоналістичними ідеями і для дестабілізації ситуації в країні вирішив убити журналіста Павла Шеремета. Антоненко залучив до злочинної групи Дугарь і хірургиню лікарні "Охматдит" та волонтерку Юлію Кузьменко. Вони здійснювали підготовку й розвідку для вчинення злочину, стверджують прокурори.
Адвокати заявляють, що фотографію підозрюваної, яку взяли для порівняльної експертизи, зроблено в той час, коли вона була за кордоном. Крім того, за словами захисників, у день убивства Шеремета Дугарь перебувала у військовій частині.
Про наміри взяти Дугарь на поруки заявила низка нардепів, зокрема народна депутатка України від "Європейської солідарності" Яна Зінкевич.
12 грудня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив про затримання підозрюваних у причетності до вбивства Шеремета. На терміновому брифінгу заступник голови Нацполіції Євген Коваль назвав імена ймовірних причетних до вбивства: медсестра одного з парашутно-десантних батальйонів Яна Дугарь, музикант і доброволець Андрій Антоненко, хірургиня дитячої лікарні "Охматдит" та волонтерка Юлія Кузьменко і сім'я учасників АТО – Владислав та Інна Грищенки.
За його словами, вибухівку в автомобіль закладали Кузьменко та Антоненко. Поліцейський зазначив, що за час АТО Кузьменко придбала будинок і два автомобілі. У ніч на 13 грудня її затримали.
Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок підриву машини, що належала співзасновниці видання "Українська правда", цивільній дружині журналіста Олені Притулі. Прокуратура кваліфікувала інцидент як умисне вбивство, вчинене у спосіб, небезпечний для життя багатьох людей.
Слідство розглядало чотири версії мотивів убивства Шеремета: професійну діяльність, особисті неприязні стосунки, дестабілізацію ситуації в Україні, убивство через помилку (замість Притули). У лютому 2017 року пріоритетною версією правоохоронців була журналістська діяльність Шеремета. Зараз основною версією вбивства поліція вважає дестабілізацію ситуації в Україні. Генеральний прокурор Руслан Рябошапка підкреслив, що слідство ще не виявило замовників убивства.
9 грудня Грищенко на суді заявляв, що йому нібито пропонували взяти на себе відповідальність за вбивство Шеремета або співробітника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Максима Шаповала, а також за підірвані в жовтні 2015 року електроопори в Херсонській області. 10 грудня "Українська правда" повідомила, що з Єдиного реєстру судових рішень зникло кілька рішень у справі Владислава Грищенка, який разом із дружиною Інною перебуває під арештом у справі про підготовку вибуху в Івано-Франківській області.
На брифінгу серед фігурантів справи було згадано ветерана АТО Івана Вакуленка. 7 листопада видання INSIDER писало, що він отримав 16 жовтня повістку на призначений на 21 жовтня допит у справі Шеремета, а 18 жовтня сестра ветерана виявила його тіло з раною голови. За даними видання, обставини смерті Вакуленка можуть свідчити про спробу "повісити" на нього вбивство Шеремета.