Зеленський: У мене немає жодного бажання втручатися в чесну роботу журналістів
Проти України діють системні платформи дезінформації, які "впливають на громадське здоров'я та породжують чвари", саме із цим явищем потрібно боротися законними способами. Про це заявив президент України Володимир Зеленський, коментуючи законопроєкт "Про протидію дезінформації".
В інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" президент України Володимир Зеленський заявив, що необхідно боротися з дезінформацією та фейками, які розколюють країну, але не з чесними журналістами.
"Планів, що найближчим часом ми ухвалимо якийсь закон, щоб "затиснути", "закрутити" журналістів, у мене зовсім немає. Про нас і так стільки всього вже було вигаданого. Я дуже ліберально ставлюся до телебачення, до журналістики, тому що моя колишня професія дуже сильно із цим пов'язана. У мене немає жодного бажання втручатися в чесну роботу журналістів", – зазначив він, коментуючи ініційований міністром культури, молоді та спорту Володимиром Бородянським законопроєкт "Про протидію дезінформації".
Він підкреслив, що дезінформація, із якою слід боротися, сприяє розколу країни.
"Якісь платформи, якісь бенефіціари, неукраїнські з різних куточків світу за якісь кошти просто роблять брудну роботу. Це політика, така агресивна медійна політика. Проти таких людей, проти таких платформ мають бути якісь хоча б фіксації, якісь санкції", – зауважив Зеленський.
За його словами, проти України діють системні платформи дезінформації, які "впливають на громадське здоров'я та породжують чвари".
Зеленський додав, що наразі всі цивілізовані країни борються з дезінформацією та фейками, а США і Великобританія стали першими, хто виділив великі кошти на відповідні програми.
Законопроєкт про дезінформацію, який передбачає адміністративну і кримінальну відповідальність за поширення недостовірних даних засобами масової інформації, глава Мінкультури Володимир Бородянський презентував 17 січня.
Згідно з ним, зокрема, поширення дезінформації за умови добровільного спростування, починаючи із третього факту порушення протягом одного року, передбачає покарання у вигляді 1000 мінімальних зарплат за кожне порушення (мінімальна зарплата з 1 січня 2020 року становить 4723 грн; отже, штраф становитиме 4,7 млн грн). У разі якщо ЗМІ відмовиться добровільно спростувати "дезінформацію", штраф збільшать до 2000 мінімальних зарплат за кожен факт (9,4 млн грн).
Відстежувати публікації у ЗМІ, які містять ознаки дезінформації, повинен буде уповноважений із питань інформації, якого призначає Кабінет Міністрів.
Окрім того, на слайдах, які демонстрували під час презентації, ішлося, що поширення дезінформації за певних умов можуть карати тюремним ув'язненням на строк від двох до семи років. Зокрема, позбавлення волі передбачено за "систематичне навмисне поширення дезінформації", яка становить загрозу національній безпеці, за поширення дезінформації, вчинене організованою групою або повторно. Тюремний строк також передбачено за дезінформацію, яка призвела до тяжких наслідків, за використання ботів для поширення дезінформації та за фінансування поширення фейків.
24 січня Бородянський заявив, що законопроєкт не передбачає покарання у вигляді тюремного ув'язнення.
В Інституті масової інформації вважають, що законопроєкт про дезінформацію та заходи з боротьби з нею містить неоднозначні норми, які неприпустимі в демократичному суспільстві.
Генеральний секретар Європейської федерації журналістів Рікардо Гутьєррес підкреслив, що держава не має обмежувати діяльність працівників ЗМІ.
Занепокоєння щодо законопроєкту висловили в ОБСЄ та ООН.
30 січня Бородянський повідомив, що законопроєкт передано на доопрацювання.