Бєлковський: Зеленському не вдасться зберегти обличчя. "Вагнергейт" – це його велика "чорна куля"

Бєлковський зазначив, що в українському суспільстві накопичується розчарування Зеленським
Фото: Ростислав Гордон / Gordonua.com
Президенту України Володимирові Зеленському не вдасться "зберегти обличчя" в історії зі скандалом навколо операції із затримання вагнерівців. Таку думку в інтерв'ю головній редакторці видання "ГОРДОН" Олесі Бацман висловив російський політолог Станіслав Бєлковський.

На його думку, так званий вагнергейт – "це "велика чорна куля" Володимира Зеленського".

"Це неможливо [зберегти обличчя]. Потрібно лише переводити, підмінювати контекст, це стандартний політичний хід. Тобто треба почати обговорювати щось інше, наприклад, що він героїчно запобіг війні з Росією", – сказав політолог.

На запитання про причини падіння рейтингу Зеленського та всієї влади Бєлковський сказав, що, "мабуть, Зеленський не зробив нічого такого за ці два з половиною роки, з чим асоціювався спочатку".

"За цей час, користуючись такою підтримкою в парламенті, маючи монобільшість, можна вже було сформулювати програму реформ, чого не було зроблено. З урахуванням того, що якихось великих, серйозних успіхів, які б підмінювали реформи, наприклад урочистого звільнення ОРДЛО чи Криму (цього, природно, не було і бути не могло), розчарування накопичується", – наголосив політолог.

За його спостереженнями, Зеленський "у якийсь момент вирішив не спиратися на елітний консенсус, а правити через пряму апеляцію до народу".

Бєлковський каже, що так само робить президент РФ Володимир Путін – "він може начхати на елітний консенсус, хоча завжди на нього спирався".

"Зеленський, мабуть, дотримуючись цієї рольової моделі, вирішив, що на відміну від усіх попередніх українських президентів не потребує знаходити компроміси з елітами та вибудовувати тонкі відносини, які були у всіх, окрім [експрезидента-втікача Віктора] Януковича в [його останній період], що призвело до його падіння і ганебних втеч, він думає, що ухвалюватиме якісь популярні, популістські кроки на кшталт закону про олігархів, і народ згуртується в безмірній підтримці такого типу кроків і на елітний консенсус йому начхати. Еліта відповідає йому тим самим. Оскільки еліта має різноманітні ресурси, зокрема медійні, щоб "зіпсувати обідню" президенту, відбувається те, що популярність Зеленського послідовно і цілком закономірно знижується", – пояснив політолог.

За припущенням Бєлковського, Зеленський намагатиметься "продати як велику перемогу недопущення війни", унаслідок чого можливий невеликий стрибок його рейтингу.

"Утім, в умовах його конфлікту з медіаспільнотою йому не вдасться це добре продати, якщо він не створить альтернативні канали донесення свого погляду до масової аудиторії, що, наскільки я розумію, він збирається робити. Але цей процес не такий швидкий. До того ж уявлення, що медіа може керувати будь-який ідіот, ніколи не здавалося мені переконливим. Де він візьме кадри?" – додав політолог.

Інтерв'ю з Бєлковським вийде сьогодні на YouTube-каналі "Алеся Бацман". Трансляцію розпочнуть о 18.00

Зеленський став президентом 2019 року. У першому турі виборів за нього проголосувало 30,24% виборців, за його опонента п'ятого президента Петра Порошенка – 15,95%. У другому турі за Зеленського проголосувало 73,22% українців, за Порошенка – 24,45%.

Згідно з результатами опитування, проведеного Соціологічною групою "Рейтинг" 10–13 листопада, Зеленський лідирує у президентському рейтингу, але його готові підтримати лише 23,1% українців, які мають намір брати участь у голосуванні та визначилися з вибором. На другому місці Порошенко (10,7%).

Також результати дослідження "Рейтингу" свідчать, що Зеленському не довіряє майже 60% українців, але він лідирує у рейтингу довіри громадян. В антирейтингу він із показником 32% посідає четверте місце після Порошенка (44%), співголови "Опозиційної платформи – За життя" Юрія Бойка (35%) та нардепки, лідерки "Батьківщини" Юлії Тимошенко (34%).

Контекст:

Влада Білорусі 29 липня 2020 року повідомила про затримання 33 іноземців, які перебувають у ПВК "Вагнер". У Раді безпеки Білорусі заявляли, що стосовно затриманих відкрили кримінальну справу за статтею про підготовку терактів, пізніше повідомляли, що їх підозрюють у підготовці масових заворушень.

Офіс генпрокурора України 12 серпня звернувся до Генпрокуратури Білорусі із запитами про видання 28 вагнерівців (із них дев'ятеро – громадяни України), які брали активну участь у війні на Донбасі у складі "ЛНР" і "ДНР", проте влада Білорусі видала затриманих вагнерівців Росії. Президент України Володимир Зеленський назвав це недружнім кроком із боку Білорусі.

Головний редактор "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов 18 серпня заявив, що поїздка бійців ПВК "Вагнер" до Білорусі була частиною спецоперації ГУР Міноборони України та СБУ: планували посадити літак із найманцями в Україні, після чого затримати їх. За словами Бутусова, спецоперація провалилася через рішення глави ОП Андрія Єрмака та Зеленського про перенесення терміну вильоту бойовиків із Мінська, а також через витік інформації з України.

Це підтвердили екссекретар Ради нацбезпеки і оборони України Олександр Турчинов та колишній генеральний прокурор України Юрій Луценко. За їхніми словами, спецоперацію вели з 2019 року.

У СБУ назвали ці дані "фантастичним сценарієм". Начальник ГУР Кирило Буданов заявив, що бійців ПВК "Вагнер" до Мінська перекидали російські спецслужби, і це не було спецоперацією СБУ.

Зеленський у вересні 2020 року заявив, що жодного "зливу" спецоперації із затримання вагнерівців не було, а в червні 2021 року порівняв сценарій спецоперації з примусовим приземленням в Мінську літака з опозиційним журналістом Романом Протасевичем. "Це точно не була наша операція. Ідея цієї операції – ідея інших країн, і те, що Україну максимально затягували в це питання, – правда", – говорив Зеленський.

У вересні 2021 року голова парламентської тимчасової слідчої комісії Мар'яна Безугла заявила, що "спеціальний захід" СБУ та розвідки розпочали у липні 2020 року. За словами Безуглої, це був суто український "спеціальний захід", у його плануванні не брали участі інші країни чи іноземні спецслужби. Вона стверджувала, що, згідно з основним сценарієм, планували, що вагнерівці прилетять до Туреччини, де їх би затримали, оскільки вони проходять у базах даних у зв'язку з участю у війні в Сирії. Приземлення літака в Україні було серед додаткових сценаріїв.

Bellingcat 17 листопада опублікувала спільне з російським виданням The Insider розслідування "Анатомія "вагнергейту": зухвала українська операція із затримання російських найманців" про українську спецоперацію із затримання бойовиків російської приватної військової компанії "Вагнер".

У розслідуванні йдеться, що, за словами Бурби, президент України знав про спецоперацію та схвалив її проведення, а Єрмак попросив відкласти спецоперацію на кілька днів, щоб набула чинності угода про перемир'я на Донбасі. У Bellingcat наголосили, що не змогли незалежно підтвердити інформацію Бурби.

В ОПУ заявили, що розслідування не приводить до висновку, що операцію українських спецслужб хтось "злив", і підкреслили, що Єрмак "не відповідає за будь-які плани розвідки" і "не має права нічого наказувати розвідці".

19 листопада Бурба, відповідаючи на запитання про спецоперацію щодо вагнерівців, сказав: "Це провал. Які причини, ви питаєте. Перша причина провалу у нас є "кріт", який працює на Росію. Друга причина наша погана підготовка. І третя причина провалу – гарна робота контррозвідки Білорусі". Бурба додав, що операція провалилася "завдяки людям, які знаходяться у головних кабінетах" і які "зливають та передають інформацію ворогу".

За словами ексначальника ГУР, Єрмак говорив йому, що вказівка перенести операцію українських спецслужб із затримання кількох десятків бойовиків російської приватної військової компанії "Вагнер" надійшла від президента. Бурба вважає, що її переносити не можна було, і це одна з причин провалу операції.