Фінський депутат пішов із посади голови комітету через твіт про Україну

Як пише Yle, причиною відставки став твіт політика про Україну. Yle зазначила, що у твіті Ніікко заявив, що президенту Франції Еммануелю Макрону або комусь ще варто було б прямо сказати, що Україна не може стати членом НАТО. Телерадіокомпанія інформує, що повідомлення викликало обурені реакції, оскільки воно суперечить офіційній зовнішньополітичній позиції Фінляндії, згідно з якою будь-яка держава має право самостійно ухвалювати рішення у сфері зовнішньої політики. Пізніше свій твіт депутат видалив.

У Facebook політик заявив, що підтримує суверенітет України.

"Я відкрито визнаю, що твіт, який я розмістив уранці, було сформульовано недбало. Зрозуміло, що я захищаю суверенітет України та зовнішню політику Фінляндії. Кожна країна має незалежне право вирішувати, чи подавати заявку на членство в НАТО. Моя основна турбота полягає в тому, чи вдасться дипломатії уникнути повномасштабної війни. Через мій необережний твіт я піду з посади голови комітету із закордонних справ на завтрашньому [9 лютого] засіданні комітету", – заявив він.

Контекст:

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі анексії Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості".

7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.

2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей. 14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує входження України в НАТО.

17 грудня на тлі нарощування російських військ поблизу кордону України МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, в них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку" та відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили в СРСР.

10-го, 12-го та 13 січня 2022 року відбувалися переговори Росії зі США, НАТО та ОБСЄ про безпеку. За їхніми підсумками в Росії заявили, що не дістали від США та НАТО жодних гарантій, представники США сказали, що перед РФ стоїть вибір: деескалація та дипломатія або конфронтація й наслідки.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що питання вступу України в НАТО можуть обговорювати лише Україна і 30 країн – членів Альянсу, і підкреслив: Росія становить загрозу для України, а не навпаки.

У Білому домі повідомили 18 січня, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. Зокрема, у США стурбовані переміщенням російських військ на навчання до Білорусі.

26 січня США та НАТО передали письмову відповідь РФ на її вимоги щодо "гарантій безпеки". За словами глави МЗС Росії Сергія Лаврова, у відповіді США немає "позитивної" для РФ реакції щодо подальшого розширення НАТО на схід.

2 лютого текст відповіді США та НАТО опублікувало іспанське видання El País. Штати та Альянс повторили РФ свою позицію про відданість політиці відкритих дверей у НАТО.

Президент Росії Володимир Путін заявив, що РФ надішле у Вашингтон і Брюссель відповідь на листи від США й НАТО щодо "гарантій безпеки".