Мельник каже, що міг "посилати прямим текстом" чиновників ФРН, а в Бразилії треба бути "більш креативним"

Дипломат раніше говорив, що починав роботу у Бразилії  із "жирного мінуса", і називав цю місію ультрамарафоном. Росіяни свого часу в цій країні були значно активнішими, а Україна була присутня недостатньо, оскільки зосередилася на інших пріоритетах – НАТО і ЄС, пояснював Мельник.

Він каже, що українська команда у Бразилії мізерно мала. 

"У мене впродовж тривалого часу було ще два дипломати, зараз лише на минулому тижні ще одна людина приїхала, але знову ж таки: зі сторони, без досвіду, без нічого, лише з португальською мовою. Але цього, як ви розумієте, м'яко кажучи, не зовсім достатньо… Що б там не було, хто б не був президентом, міністром, не займав якісь посади, вони [бразильці] діють дуже прагматично, дуже практично і для нас – цинічно, дивлячись на свій інтерес. І станом на сьогодні, і те, що було там до початку великомасштабного вторгнення Росії, і навіть 10 років назад чи 20 років – цей підхід для нас не покращився, а значно погіршився", – розповів Мельник.

Після початку повномасштабної війни товарообіг між країною-агресором РФ і Бразилією зріс у п'ять разів, Росія стала п'ятим партнером за значенням серед імпортерів Бразилії, каже дипломат. 

"Трек, який був відсутній ще два роки назад, – це якраз пальне, дизель і мазут, який я згадав, бо Бразилія перетворилася на найбільшого покупця цих енергоресурсів із Росії після того, коли були введені санкції з боку Заходу щодо їх продажів. Що Україна може їм дати сьогодні? Вони на це дивляться дуже тверезо. І наш товарообіг, звичайно, впав. Він не був високим і до війни, і в кращі роки у нас був там $1 млрд із гаком – 20 років майже назад. Зараз у нас трошки більше ніж 200 млн. Тобто це просто смішно", – пояснив він.

Колишній посол у Німеччині Мельник каже, що методи "жорсткої дипломатії", які діяли у ФРН, для Бразилії не підходять.

"Ну от я був у Ріо, запрошений на найбільш важливий їхній телевізійний канал, третій у світі за впливовістю і за кількістю... У топновинах у прайм-таймі говорив те, що я говорю сьогодні вам – приблизно такою ж мовою. Що [президент Бразилії] Лула [да Сілва] втратив шанс на будь-яку роль посередника, зокрема, через те, що ця тема була проігнорована і до "Великої двадцятки", і на саміті. І ціла низка подібних меседжів, які послухали – ну, у них новини дивляться мільйонів 30–40. Я ці речі говорю абсолютно прямо. Це нікому тут не подобається. Але тут потрібно діяти більш обережно, бо тут дуже тонкий лід, хоча тут круглий рік – 30 °С і снігу тут ви не побачите, але тут зовсім інші методи потрібні", – додав Мельник. 

За його словами, у Німеччині Україні "вдалося" через мобілізацію громадської думки й журналістів, але фундамент для цього будували сім років. Це саме дипломат робить зараз у Бразилії. Однак Україні потрібен тут результат "на вчора", пояснив він. 

"А так воно не працює, тому що ми зараз потрапили тут у Бундеслігу, якщо хочете, такого Глобального Півдня. Там, де зубри, крокодили і ягуари. А ми з якоїсь там районної ліги приїхали сюди і намагаємося стрибати й забити м'яч у їхні ворота. Так не працює. Дива не буває і не буде. Я намагаюся в цьому колег переконати в Києві. На жаль, поки що без особливого результату. Без інвестицій – якщо не посієш сьогодні, то не пожнеш ні завтра, ні післязавтра. На жаль, у цьому полягає наша ситуація тут, у Бразилії", – додав він. 

Мельник раніше розповідав, що у Бразилії йому погрожували за твіти. Журналістка згадала висловлювання дипломата на адресу канцлера ФРН Олафа Шольца, яке призвело до скандалу: у травні 2022 року він назвав канцлера ФРН "ображеною ліверною ковбасою" за відмову їхати в Україну. Вона запитала, яка могла б бути реакція, якби Мельник назвав Лулу "не "ображеною ковбасою", а якимось іншим гострим слівцем, яке б йому пасувало". 

"Мене б оголосили персоною нон ґрата, думаю. Напевно, одразу. Тому в цьому якраз і полягає, скажімо так, різниця між Європою, між європейцями, які теж реагували... Повірте мені, я коли був послом у Німеччині – про це мало хто знає, – але мене не один раз викликали "на килим" керівництво міністерства, причому в різні уряди", – відповів він. 

За словами Мельника, це було в період, коли канцлером була Ангела Меркель і за її наступника Шольца. 

"Мені розказували, що треба робити послу, а що не варто робити. Я їх послав прямим текстом. Я собі міг це дозволити ще задовго до війни, тому що в них не було, скажімо там, важелів достатньо, щоб оголосити мене персоною нон ґрата. Тут, у Бразилії, це запросто. Тому тут доводиться діяти іншими методами. Будь-які синоніми чи навіть слова, які там звернені особисто в бік лідера, сприймаються дуже болісно… Тому доводиться бути більш креативним і винахідливим", – резюмував він. 

Контекст:

Мельник із 2014-го до 2022 року обіймав посаду посла України в Німеччині. 18 листопада 2022 року Кабмін призначив Мельника заступником глави МЗС. На цій посаді він пробув до літа 2023 року. Із 20 червня він є послом України у Бразилії.

Бразилія – одна із країн, які були на саміті миру в червні, але не підтримали його комюніке. Перед самітом ЗМІ писали, що Китай і Бразилія планують виступити "з конкурентною ініціативою".

Минулого тижня Бразилія проводила саміт G20. У підсумковій декларації саміту Україні присвячено один абзац. Лідери G20 звернули увагу на негативний вплив війни на глобальну продовольчу й енергетичну безпеку, ланцюги постачань, макрофінансову стабільність та інфляцію. Вони також заявили про підтримку всіх конструктивних ініціатив, спрямованих на встановлення в Україні всеосяжного, справедливого і тривалого миру на основі Статуту ООН, але не закликали країну-агресора РФ до виведення військ і припинення війни.

Декларацію розкритикували канцлер Німеччини Олаф Шольц і прем'єр Канади Джастін Трюдо. Зокрема, Шольц висловив невдоволення, що G20 не знайшла "чітких слів про відповідальність Росії" у війні, а Трюдо назвав декларацію недостатньо жорсткою в засудженні війни. Президент України Володимир Зеленський звинуватив G20 у слабкості, а Мельник сказав, що підсумки саміту є великим розчаруванням для України.