За словами Мельника, роботу послом у Бразилії він починав із "жирного мінуса" і за рік на посаді "на плюс" ще не зміг вийти.
"І мені це прикро, бо очікування були і залишаються високі. Нам хотілося і хочеться робити багато, але Бразилія така країна, де, на жаль, не можна очікувати швидких і позитивних для нас рішень. Це, звичайно, пригнічує, опускає тебе на грішну бразильську землю. Ти розумієш, що це не просто спринт, а марафон, навіть ультрамарафон. І потрібен не один рік, щоб заново побудувати цей фундамент. Тому ми десь до "нуля", можливо, наближаємося, але хотілося б, звичайно, щоб це було швидше і більш відчутно тут, в Україні", – розповів він.
Росіяни свого часу в цій країні були значно активнішими, а Україна була присутня недостатньо, оскільки зосередилася на інших пріоритетах – НАТО і ЄС, вважає Мельник.
"І тому відновити інтерес бразильців і переконати їх у тому, що їм варто мати справу з Україною, важко. Бразилія – це інший світ. Це інша цивілізація. Це навіть інша галактика. Люди нібито виглядають, як ми з вами, але мислять зовсім інакше: вони не відчувають, для чого їм потрібна Україна", – зазначив посол.
Він розповів, що в розмовах із ним бразильські посадовці уникають слова "війна" і називають її "ситуацією", "тим, що відбувається".
"Коли я тільки приїхав до Бразилії, мене дуже шокувало, що під час знайомств із директорами департаментів МЗС, заступниками міністра, жоден мене чисто по-людськи навіть не запитав off the record: "А як там узагалі у вас? Ви ж там теж були в Києві, ваша сім'я, друзі. Як вони? Розкажіть". Ніхто не цікавився", – додав Мельник.
На його думку, причина такої поведінки – "острах бути залученим": коли людина починає запитувати, цікавитися, то в неї виникають емоції, і тоді вона має обрати якусь зі сторін.
"Тому вони уникають цього, бо так легше", – пояснив дипломат.
Він розповів також про організацію першого за більше ніж 10 років візиту делегації бразильських депутатів в Україну.
"Щоб це відбулося, мені десь пів року, напевно, довелося стукати-дзвонити. І лише коли я полетів у виборчий округ одного з них, за майже 3 тис. км від столиці, напросився сам до нього, посидів із ним у ресторані, він сказав: "Добре, ми їдемо". Але це такі міліметрові кроки", – сказав Мельник.
За словами дипломата, у Бразилії болісно реагують на його твіти, і йому про це говорять на рівні керівництва бразильського МЗС. Однак, каже посол, такої довіри, за якої б керівництво Бразилії висловлювало незадоволення ним українському керівництву (як це було за часів роботи Мельника в Німеччині), немає.
"Із Німеччиною, попри всі складнощі, в України був нормальний контакт і постійна комунікація: дзвінки через день чи щодня, спілкування на рівні лідерів. І німці, звичайно, використовували ці канали, щоб розповісти про те, коли їм десь щось не подобалося, що я робив. Із Бразилією в нас, на жаль чи на щастя, поки немає такої комунікації. Довіра майже повністю відсутня. Тобто ми намагаємося її десь там установити. І нам потрібно це робити. І я для цього все можливе і неможливе роблю, але все одно… Я був би радий навіть, щоб бразильці на мене скаржилися, бо тоді це означало б, що у нас є контакт", – додав він.