США розблокували продаж Туреччині F-16 після схвалення вступу Швеції у НАТО

Туреччина має намір придбати 40 нових F-16 і оплатити модернізацію 79 наявних
Фото: ЕРА

Держдепартамент США схвалив продаж Туреччині винищувачів F-16 і засобів для їхньої модернізації. Про це 26 січня повідомило Агентство зі співпраці у сфері оборонної безпеки міністерства оборони США.

Це відбулося після того, як 23 січня турецький парламент ратифікував протокол про вступ Швеції у НАТО, а президент Реджеп Ердоган його підписав.

"Державний департамент ухвалив рішення про схвалення можливого іноземного військового продажу Республіці Туреччина літаків F-16 і супутнього обладнання на суму $23 млрд. Сьогодні Агентство зі співпраці у сфері оборонної безпеки надало необхідні сертифікати, які повідомляють Конгрес про можливий продаж", – ідеться в повідомленні.

Туреччина має намір придбати 40 нових літаків F-16 і оплатити модернізацію 79 літаків-винищувачів цього типу, які в неї є. У постачання також входитимуть пускові ракетні установки, програмне забезпечення, картографічні дані, тренажери та допомога в навчанні льотчиків і персоналу, ідеться в релізі.

В агентстві зазначили, що продаж винищувачів Туреччині сприятиме досягненню цілей зовнішньої політики та національної безпеки США через підвищення потенціалу союзника по НАТО, який є силою, що "забезпечує політичну й економічну стабільність у Європі". Водночас запропонований продаж не змінить головного військового балансу в регіоні, вважають у США.

Голова комітету Сенату з міжнародних відносин у Конгресі США Бен Кардін заявив, що комітет погодив рішення відкрити постачання F-16 турецькій армії. За його словами, рішення залежало від ратифікації Туреччиною рішення щодо членства Швеції у НАТО, але його "не ухвалили легковажно, й у США залишаються питання до турецької демократії".

"Хоча Туреччина відіграє важливу роль у регіоні як союзник НАТО, [їй] необхідно терміново покращити становище із правами людини, зокрема з несправедливим ув'язненням журналістів і лідерів громадянського суспільства, покращити співпрацю щодо притягнення Росії до відповідальності за вторгнення в Україну та знизити градус риторики щодо Близького Сходу", – сказав Кардін.

Він додав, що згода Анкари – ще "не привід святкувати", оскільки Угорщина й далі блокує вступ Швеції в Альянс.

Контекст:

Швеція одночасно з Фінляндією подала заявку на вступ у НАТО 18 травня 2022 року – після того, як РФ розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. 29 червня Альянс ухвалив рішення про запрошення Фінляндії та Швеції для членства в Альянсі. Фінляндія стала членом НАТО 4 квітня 2023 року. У червні генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Швеція виконала всі вимоги Туреччини щодо вступу в НАТО.

Заявку Швеції в НАТО гальмували дві країни – Туреччина й Угорщина. Туреччина заявляла, що не схвалить членства країни в НАТО, якщо та не видасть "терористів" на запит Туреччини ("терористами" в Анкарі, зокрема, вважають членів Робітничої партії Курдистану). У Швеції відреагували, сказавши, що цього не відбудеться, і процес зупинився.

26 вересня 2023 року Ердоган заявив, що передання США турецькій стороні винищувачів F-16 позитивно вплине на рішення парламенту Туреччини ратифікувати вступ Швеції в НАТО. "Якщо вони виконають свої обіцянки, наш парламент також виконає свої і зробить відповідні кроки", – цитувало його Anadolu. Водночас він наголосив, що передання F-16 і членство Швеції у НАТО "не пов'язані між собою".