ВАКС скасував постанову, за якою випустили Лієва. Його справу повернули до суду першої інстанції – ЦПК

Рішення апеляції не означатиме повернення Лієва в СІЗО
Фото: investigator.org.ua

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду скасувала рішення про випускання з-під варти під особисте зобов'язання колишнього керівника департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння і військової техніки Міноборони Олександра Лієва, якого підозрюють у розкраданні майже 1,5 млрд грн на закупівлі боєприпасів для Збройних сил України. Про це повідомив 9 квітня Центр протидії корупції.

У ЦПК зазначають, що попереднє рішення, яким Лієва відпустили з-під арешту, суддя Ярослав Шкодін ухвалив 16 березня без прокурора й підозрюваного. Прокурора нібито повідомили про засідання перед його початком, Лієв не прибув, оскільки не було погодження органу досудового розслідування, а долучитися за допомогою відеозв'язку він не зміг, тому що в СІЗО нібито зникло світло.

Сьогоднішнє рішення апеляційної палати повертає справу Лієва на початок розгляду.

"Колегія суддів апеляції під головуванням судді Чорненької вирішила повернути справу на новий розгляд у першу інстанцію", – ідеться в повідомленні.

ЦПК зазначає, що Шкодіна можуть притягнути до дисциплінарної відповідальності, щодо цього апеляційна палата ВАКС ухвалила окрему постанову. Також у ЦПК наголошують, що рішення апеляції не означатиме повернення Лієва в СІЗО, оскільки раніше визначений строк тримання під вартою вже завершився.

Контекст:

"Українська правда" писала минулого року, що компанія "Львівський арсенал" отримала від Міноборони 1,4 млрд грн на постачання великої партії мін калібру 120 мм і 82 мм, але протермінувала контракт і не передала ЗСУ жодної міни. Сам контракт підписали 11 листопада 2022 року. Підписантом з боку Міноборони був Лієв. Постачання боєприпасів, за даними УП, мали розпочати вже у грудні 2022 року й повністю завершити до кінця лютого 2023 року. "Українська правда" стверджувала, що фірма переказала своєму європейському контрагенту лише частину грошей – 400 млн грн, а майже 1 млрд грн залишився в Україні й "заблокований на рахунках".

26 січня 2024 року Міноборони поінформувало, що ТОВ "Львівський арсенал" програло апеляцію у справі про необхідність виплатити відомству понад 1,5 млрд грн за невиконання контракту на постачання мін.

27 січня Лієва, а також чинного керівника департаменту МО Тоомаса Нахкура, голову й комерційного директора компанії "Львівський арсенал", представника іноземної комерційної структури повідомили про підозру в заволодінні майном через зловживання службовим становищем у складі організованої групи (ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України). За даними слідства, підозрювані організували схему розкрадання держкоштів під час закупівлі 100 тис. мінометних снарядів для ЗСУ.

СБУ повідомляла, що затримала одного із фігурантів під час спроби виїхати за межі України. ЗМІ писали, що йдеться про Лієва. Він підтвердив, що збирався виїхати до Словаччини, і назвав "безглуздою" підозру в розкраданні на закупівлі мін для ЗСУ.

29 січня ВАКС відхилив клопотання прокурора й відмовився заарештувати Лієва. Він повідомив, що його затримали на дві доби.

12 лютого Апеляційна палата ВАКС відправила Лієва під варту до 8 квітня включно з альтернативою застави в розмірі 50 млн грн.

Засновник "Львівського арсеналу" – Юрій Збітнєв, який у 1990 році став одним із наймолодших депутатів Верховної Ради ще УРСР. Він також брав участь у створенні СДПУ(о), але пізніше вийшов із неї.