Ексглава ГУР Кондратюк: Нам кажуть, що ми вступимо в НАТО, щойно закінчиться війна. Тим самим Росії дають можливість продовжувати її нескінченно
Нерішучість НАТО щодо приєднання України до Альянсу сприяє продовженню російської агресії, вважає колишній голова Служби зовнішньої розвідки України, ексначальник військової розвідки, ексглава контррозвідки СБУ Валерій Кондратюк. Про це він заявив в інтерв'ю засновнику видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону.
"Чи правда, що на таємних переговорах американців із Кремлем росіяни сказали, що "ми готові закінчити війну на таких умовах: "Там, де ми стоїмо на сьогодні, – Росія, а там, де українці, – Україна. Україна не входить у НАТО ніколи? Це головні речі, мабуть", – запитав Гордон.
Ексглава контррозвідки СБУ припустив, що "це були речі, які обговорювали".
"Як будь-які аналітики готують різні прогнози. І, можливо, чому нам не надали чіткого сигналу чи дороги щодо приєднання до НАТО? Саме тому, що вони не відкидають, що це і буде однією з умов: Україна матиме якийсь нейтральний статус – закінчення війни. Тому що Росія говорить, що для неї це головне таке питання", – пояснив він.
У такому підході Альянсу, зазначив Кондратюк, є парадокс.
"Виходить, що Росія готова й далі воювати доти, доки Україна не в НАТО. І нам кажуть, що ми вступимо в НАТО, щойно закінчиться війна. І тим самим, загалом, даючи змогу Росії нескінченно продовжувати цю війну, щоб цей день і момент ніколи не настали", – зазначив ексглава контррозвідки СБУ.
Він переконаний, що такі речі Заходу сьогодні треба усвідомити.
"Що треба воювати, чи, скажімо так, лікувати не лише хворобу, не лише наслідки, а найголовніше: причину. І якщо сьогодні Захід – я сказав би, це хороші лікарі, які нам допомагають одужати, – то, мені здається, у другому питанні також необхідні, знаєте, не лише медикаменти, а й сучасне медичне обладнання. Ось із чим у нас досі, до речі, проблеми. Я маю на увазі озброєння далекобійного радіусу дії: не лише ракети, а й авіація", – підсумував Кондратюк.
Контекст:
На тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від позаблоковості. Протягом останніх років Україна прагнула членства в НАТО, курс на вступ до Альянсу зафіксовано в її Конституції.
У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020 року Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року в Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначено, що Альянс підтримує входження України в НАТО. Проте плану дій щодо членства Україні не надали.
У підсумковому документі саміту НАТО, який відбувся у Вільнюсі 11–12 липня 2023 року, ідеться про те, що Україні для вступу в блок уже не потрібен план дій щодо членства, але поки що в ньому немає запрошення в Альянс. "Ми будемо готові спрямувати Україні запрошення до вступу в Альянс, коли союзники погодяться із цим і буде виконано відповідні умови", – зазначено в комюніке.
Українська влада неодноразово заявляла, що налаштована на деокупацію всіх захоплених із 2014 року українських територій, зокрема Криму. Наприклад, у квітні глава МЗС Дмитро Кулеба зазначав, що Україна готова обговорювати будь-який мирний план, який не веде до здавання територій чи заморожування конфлікту.