Ексбанкір, який живе за кордоном, назвав себе лідером опозиції Казахстану, а Токаєва – "меблями" Назарбаєва

Аблязов сказав, що бачить себе "лідером опозиції" і готовий повернутися до Казахстану і у разі, якщо "протести загострюватимуться", очолити тимчасовий уряд.

За словами опозиціонера, учасники протесту запитують його, коли він повернеться, та звинувачують, що він не очолює протестів у самому Казахстані.

Він також відкидає заяви про те, що протести у країні фінансує Захід. За словами політика, їх спровокували проблеми всередині країни.

Чинного президента Казахстану Касима-Жомарта Токаєва опозиціонер назвав "меблями" першого президента Нурсултана Назарбаєва. За словами Аблязова, Назарбаєва зараз немає у країні, але він керує тим, що відбувається, "телефоном і засобами зв'язку".

Виходити на протести Аблязов закликав жителів Казахстану ще у січні 2021 року, коли у країні проводили парламентські вибори.

Reuters зазначає, що Аблязова, який був міністром енергетики за часів Назарбаєва, заочно засудили у Казахстані за шахрайство, розтрату та організацію вбивства. У Франції він набув статусу біженця. Обвинувачення проти нього він називає політично мотивованими.

Контекст:

Мітинги у Казахстані розпочалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста у Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату з протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Надалі протести розпочалися й у інших містах, зокрема в Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані.

4 січня протести переросли у заворушення і сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати протестувальники увірвалися у мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту у місті. Пізніше влада оголосила про його звільнення від протестувальників.

5 січня Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизель та усунув Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану. Незважаючи на це, протести у країні продовжилися. 

5 січня на всій території Казахстану ввели режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.

Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" у Казахстані і попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку, куди, крім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія і Таджикистан. Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ ухвалили рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "розпочали виконання завдань" у цій країні. Усього від ОДКБ до Казахстану буде скеровано 2,5 тис. військових із країн – членів організації, заявив її генсек Станіслав Зась.

Увечері 6 січня казахстанські силовики заявили, що звільнили центр Алмати від протестувальників, ЗМІ повідомляли, що по людях, які стояли на площі, відкрили вогонь, були вбиті та поранені.

За даними МВС Казахстану, унаслідок спецоперацій силовиків було вбито 26 мітингувальників, ще 18 дістали поранення. Влада повідомила про затримання 3,8 тис. осіб.

Токаєв 7 січня заявив, що дозволив силовикам без попередження стріляти на ураження по протестувальниках.