Комітет національної безпеки Казахстану назвав провокацією повідомлення про затримання племінника Назарбаєва

"Інформація про нібито затримання 7 січня 2022 року в Алмати першого заступника голови КНБ РК Самата Абіша не відповідає дійсності і є провокаційною", – заявили у відомстві.

Про затримання Абіша у Telegram повідомляв казахстанський портал Orda.kz, проте пізніше цю публікацію вилучили.

Головна редакторка видання Гульнара Бажкенова пояснила, що ця інформація виявилася недостовірною.

"Наше джерело, яке повідомило про затримання племінника Назарбаєва Самата Абіша, помилилося, цієї інформації не підтвердили. Перепрошую, ми працюємо у надзвичайних обставинах і наше єдине завдання – інформувати своїх читачів. Просимо зрозуміти", – зауважила Бажкенова.

Назарбаєв востаннє з'являвся на публіці 28 грудня 2021 року у Санкт-Петербурзі (Росія), де проводили неформальний саміт СНД. Із часу початку протестів у Казахстані він ніяк не коментував того, що відбувається у країні.

Orda.kz повідомляло з посиланням на власні джерела, що Назарбаєв та його дочки зі своїми сім'ями покинули країну.

Згідно з інформацією російського телеканала "Дождь", у Казахстані з родичів Назарбаєва залишається лише його старший брат Болат.

Однією з вимог мітингувальників у Казахстані було повне усунення Назарбаєва від влади.

Назарбаєв беззмінно очолював Казахстан протягом п'яти президентських строків – із квітня 1990 року до своєї відставки у березні 2019 року. Після того, як пішов із президентського поста, він зберіг за собою посаду голови Ради безпеки Казахстану, з якої 5 січня його змістив нинішній глава країни Касим-Жомарт Токаєв.

Контекст:

Мітинги в Казахстані розпочалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату з протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Надалі протести розпочалися й у інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані. 

4 січня протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту у місті. Пізніше влада оголосила про його звільнення від протестувальників.

5 січня Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин та дизель. Незважаючи на це, протести в країні тривають.

5 січня по всій території Казахстану ввели режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.

Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" у Казахстані та попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку, куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія і Таджикистан. Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ було ухвалено рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "почали виконувати завдання" у цій країні. Загалом від ОДКБ до Казахстану буде скеровано 2,5 тис. військових із країн – членів організації, заявив її генсек Станіслав Зась.

Увечері 6 січня казахстанські силовики заявили, що звільнили центр Алмати від протестувальників, ЗМІ повідомляли, що по людях, які стояли на площі, відкрили вогонь, були вбиті та поранені.

У МВС Казахстану 6 січня заявили, що під час протестів було вбито 18 силовиків, також постраждали 748 співробітників органів внутрішніх справ і військовослужбовців Нацгвардії. Станом на 7 січня у Казахстані затримали 3811 учасників масових акцій протесту, повідомило МВС країни. Влада заявила про загибель 26 протестувальників.

Токаєв 7 січня повідомив, що дозволив силовикам без попередження стріляти на ураження по протестувальниках.