Низка силовиків у РФ наполягає на відставці Шойгу і повномасштабній мобілізації – Bloomberg
Низка прибічників "жорсткої лінії" в керівництві силових структур країни-окупанта РФ хоче домогтися відставки міністра оборони Сергія Шойгу. Про це 20 серпня написало Bloomberg із посиланням на п'ять джерел у російській еліті, ознайомлених із ситуацією.
Зазначають, що так звані яструби наполягають на відставці Шойгу в межах переходу до агресивнішого ведення війни проти України, включно з повномасштабною мобілізацією і введенням воєнного стану в РФ. Водночас агентство не називає прізвищ ініціаторів посилення російської агресії.
Як вказало Bloomberg, багатьох представників російської еліти вразила слабка реакція президента країни-агресора РФ Володимира Путіна на заколот вагнерівців і подальша відмова покарати засновника визнаної у світі злочинною організацією російської ПВК Євгена Пригожина.
Головні об'єкти його нападу – Шойгу і начальник Генштабу РФ Валерій Герасимов – досі залишаються на своїх посадах, але спроба Пригожина скинути їх здобула певну підтримку в головних силових відомствах, повідомило два джерела ЗМІ.
Також невдоволення всередині силового істеблішменту РФ спричинили невдачі окупантів у війні.
Водночас, як повідомляє Bloomberg, поки немає жодних ознак того, що Шойгу і Герасимова усунуть із посад, а російського генерала Сергія Суровікіна, якого допитували щодо невдалого заколоту, відтоді ніхто не бачив.
Про те, що Росія готує нову масову мобілізацію, повідомляли в українській розвідці.
Контекст:
23–24 червня Пригожин влаштував у Росії заколот. Увечері 23 червня він звинуватив військових країни-окупанта РФ у завданні удару по тиловому табору найманців ПВК "Вагнер" за командою, яка надійшла від Герасимова після наради із Шойгу. Міноборони Росії назвало ці заяви Пригожина "інформаційною провокацією".
Уранці 24 червня Пригожин заявив про захоплення військових об'єктів Ростова-на-Дону й намір іти на Москву, але вже ввечері він сказав, що передумав, і розвернув колони "у зворотному напрямку". Олександр Лукашенко, який називає себе президентом Білорусі, заявив, що це він вів переговори із Пригожиним і переконав його зупинити рух вагнерівців. У Кремлі повідомили, що за підсумками переговорів Пригожин "піде в Білорусь".
26 червня пресслужба Пригожина опублікувала аудіозвернення, у якому той заявив, що в нього не було наміру скидати владу в РФ. Того самого дня Путін виступив із терміновим зверненням, у якому назвав учасників заколоту "зрадниками", котрі зробили помилку. Він закликав вагнерівців укласти контракт із міноборони РФ або вийти зі збройного формування. Хто захоче, зможе піти в Білорусь, заявив він. 27 червня ФСБ оголосила про закриття справи щодо заколоту, а міноборони РФ повідомило, що важку техніку ПВК передадуть російській армії.
Під час заколоту російські військові не чинили значного спротиву вагнерівцям, водночас бунтівники підбивали авіацію російських військових. ЗМІ повідомляли, що Кремль почав масштабну чистку в керівництві армії після заколоту Пригожина, зокрема затримали щонайменше 13 офіцерів, серед них – заступника начальника російського Генерального штабу, екскомандувача угруповання військ РФ в Україні генерала Суровікіна.
Засновник ПВК "Вагнер" після заколоту, як з'ясували журналісти, неодноразово приїжджав до Санкт-Петербурга, а в Москві зустрічався особисто з Путіним.