ПАРЄ визнала Ассанжа "політичним в'язнем"

Документ підтримало 88 депутатів, 13 висловилися проти і 20 утрималися.

У резолюції зазначено, що обвинувачення, які влада США висунула проти Ассанжа, є "непропорційно суворими".

"Парламентська асамблея нагадує про важливість вільної преси, роль "сторожового пса суспільства" якої гарантує належне функціонування демократичних держав, які керуються верховенством закону", – ідеться в документі.

Там зазначено, що ця роль є особливо актуальною у світі, у якому тривають збройні конфлікти й актуалізуються транснаціональні репресії. На цьому тлі особливу увагу асамблея приділила жорстокій поведінці з Ассанжем, який нещодавно вийшов із в'язниці після більше ніж 10-річного переслідування за журналістську діяльність.

"Асамблея, як і раніше, глибоко стурбована непропорційно жорстокою поведінкою щодо Джуліана Ассанжа, зокрема, з його безпрецедентним засудженням за законом про шпигунство, і остерігається, що ці заходи створять негативний ефект і атмосферу самоцензури для всіх журналістів, редакторів та інших осіб, які висвітлюють питання, важливі для функціонування демократичних спільнот. Ба більше, серйозно підриває роль преси й захисту журналістів та інформаторів у всьому світі", – зазначено в резолюції.

Асамблея вважає, що всі викладені факти дають підстави для того, щоб вважати Ассанжа "політичним в'язнем".

Окрім того, ПАРЄ закликала країни-члени і країни-спостерігачі переглянути свої закони про захист інформації та забезпечити ефективний захист журналістів від примусу розкривати свої джерела.

Також асамблея закликала США як країну-спостерігача при Раді Європи розслідувати ймовірні воєнні злочини і порушення прав людини, викриті Ассанжем.

Контекст:

Ассанж заснував WikiLeaks 2006 року. На цьому сайті публікували численні секретні матеріали й дипломатичне листування.

2012 року Ассанж, рятуючись від екстрадиції до США, утік із-під застави і сховався в посольстві Еквадору в Лондоні, де провів наступні сім років, поки у квітні 2019-го Еквадор не видав його британській владі.

Під час слухання справи про екстрадицію Ассанж був у в'язниці "Белмарш". У США його обвинуватили за 18 пунктами, зокрема у змові з метою зламу урядових комп'ютерних систем і порушенні закону про шпигунство.

У лютому 2020 року в Лондоні стартували слухання про екстрадицію Ассанжа у США. За інформацією ЗМІ, тодішній президент США Дональд Трамп був готовий помилувати Ассанжа, якщо той назве джерело одержання листів зі зламаних серверів Демократичної партії 2016 року.

4 січня 2021 року Вестмінстерський суд Лондона відхилив запит американської влади на екстрадицію Ассанжа. Суддя заявила, що Ассанж "залишає враження людини у стані депресії", яка може накласти на себе руки в американській в'язниці.

24 червня WikiLeaks повідомила, що Ассанж домовився про угоду з міністерством юстиції США, якої офіційно "ще не завершили", і вийшов із в'язниці у Великобританії, провівши в ній 1901 день.

25 травня американський мін'юст повідомив, що після визнання Ассанжем провини справу проти нього було закрито, він вийшов на волю й вилетів до Австралії.