Парламент Литви схвалив вихід країни з конвенції щодо касетних боєприпасів

За проголосувало 99 депутатів Сейму
Фото: lrs.lt

Литовський Сейм 11 липня схвалив вихід країни з конвенції щодо касетних боєприпасів. Про це повідомляє литовська національна телерадіокомпанія LRT.

За її даними, 99 депутатів проголосували за пропозицію, один – проти, троє – утрималися.

"Потреба використовувати всі можливості для зміцнення стримування й оборони є рушійною силою пропозиції про денонсацію конвенції. Відтоді як Литва стала учасником конвенції, ситуація з безпекою суттєво погіршилася, а загрози безпеці Литви змінилися", – сказав на обговоренні проєкту рішення заступник міністра оборони Ренюс Плешкіс.

За його словами, фундаментальною зміною, яка призвела до розгляду питання про вихід, є війна, котру розв'язала Росія в Україні. Він також зазначив, що боєприпаси використовуватимуть для оборонних операцій у разі агресії проти Литви.

LRT зазначає, що президент країни Гітанас Науседа на початку тижня схвалив пропозицію уряду внести це рішення на погодження парламенту. На його думку, участь Литви в конвенції "обмежує обороноздатність і бойову міць Литви та її союзників, які діють на її території, і знижує ефективність стримування".

Контекст:

Конвенція ООН щодо касетних боєприпасів, яка набула чинності у 2010 році, забороняє накопичення, передання або використання касетних бомб, проте країни, які мають найбільші запаси такого озброєння (США, Китай і Росія), документа не підписали. Окрім того, міжнародне право забороняє використання касетних снарядів у густонаселених районах і проти мирних жителів.

Human Rights Watch зазначає, що Литва стала першою країною, яка покинула її після підписання 112 країнами.

Росія, як писали ЗМІ, скидала такі бомби на міста в Сирії, хоча й заперечувала їх застосування. Із початку вторгнення РФ в Україну зафіксовано використання Росією таких боєприпасів у Харківській, Миколаївській, Дніпропетровській, Донецькій областях.

7 липня 2023 року США оголосили про новий пакет військової допомоги Україні на $800 млн, у нього увійшли боєприпаси калібру 155 мм, зокрема DPICM (касетні боєприпаси). Глава Пентагону Ллойд Остін повідомив, що Україна взяла на себе зобов'язання застосовувати касетні боєприпаси, які їй нададуть США, лише у "відповідних місцях", а не в населених пунктах.