Прикордонники Азербайджану затримали "главу уряду" невизнаного Нагірного Карабаху

Це сталося на пропускному пункті "Лачин", ідеться в повідомленні. Його доправили в Баку в супроводі співробітників прикордонної служби.

Раніше дружина Варданяна Вероніка Зонабенд повідомила CivilNet, що втратила зв'язок із чоловіком, новину про його арешт вона побачила в азербайджанських ЗМІ.

Також про арешт Варданяна написала в Telegram російська пропагандистка Тіна Канделакі. "Друзі, мого друга, колишнього державного міністра Нагірного Карабаху, Рубена Варданяна заарештували азербайджанські військові", – написала вона.

Вірменія звернулася до Європейського суду з прав людини для забезпечення захисту Варданяна. Про це сказав прессекретар офісу представника Вірменії з міжнародних правових питань Асмік Самвелян агентству "Інтерфакс".

5 вересня Варданян зробив невдалу спробу перетнути кордон у Вірменію в жіночому образі, пише Telegram-канал AZfront. Уранці 26 вересня з Єревану надійшли відомості про те, що його близькі розглядали можливість евакуації Варданяна в перебинтованому вигляді одним із вертольотів МОЗ Вірменії, які вивозили поранених і загиблих унаслідок вибуху цистерни з бензином у Ханкенді 25 вересня, ідеться в повідомленні.

Варданяна занесено до української бази пособників російської агресії "Миротворець".

Контекст:

1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це спричинило бойові дії, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але періодично між сторонами виникають збройні сутички. Нагірний Карабах на міжнародному рівні визнано частиною Азербайджану.

27 вересня 2020 року в Нагірному Карабаху вибухнув наймасштабніший за останні роки воєнний конфлікт, який тривав півтора місяця. Сторони використовували танки, важку артилерію й авіацію. Під час конфлікту, як зазначило Radio Free Europe / Radio Liberty, загинуло приблизно 7 тис. осіб.

У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану і Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабаху. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабаху розмістили 1960 російських миротворців. Азербайджан дістав право зайняти три райони – Кельбаджарський, Агдамський і Лачинський. Пашинян говорив, що це рішення було для нього дуже важким, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв стверджував, що Пашиняна "змусили" підписати документ, який "максимально вигідний" для Баку.

Після цього між країнами були нові загострення. Зокрема, Вірменія неодноразово звинувачувала Азербайджан у блокуванні Лачинського коридору – "єдиної дороги, яка сполучає Нагірний Карабах із Вірменією та зовнішнім світом".

Міноборони Азербайджану 19 вересня 2023 року оголосило про проведення "антитерористичних заходів" у Нагірному Карабаху з метою "відновлення конституційного ладу". МЗС Азербайджану заявило, що єдиним способом для досягнення миру й стабільності в регіоні є виведення військ Вірменії з регіону та розпуск місцевої "влади".

"Влада" невизнаної Нагірно-Карабаської республіки 20 вересня оголосила про рішення припинити вогонь. Згідно з домовленістю, з Карабаху виведуть підрозділи армії Вірменії, які залишилися. Окрім того, досягнуто згоди про "повне роззброєння збройних формувань "армії оборони Нагірного Карабаху" й виведення важкої техніки та озброєнь з території Нагірного Карабаху. Азербайджан пообіцяв амністію для бійців Нагірного Карабаху, які складуть зброю.

5 жовтня в Іспанії запланували зустріч прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна й Алієва. Глава уряду Вірменії повідомив, що угоди про мир з Азербайджаном на цій зустрічі не підпишуть.