Влада Казахстану заявила, що в заворушеннях загинуло 164 осіб, але згодом спростувала це

Спростування: пізніше 9 січня в міністерстві охорони здоров’я Казахстану сказали, що не надавали інформації про кількість загиблих у країні. Статистику спочатку опублікував офіційний Telegram-канал Coronavirus2020.kz, який веде міністерство інформації та суспільного розвитку. У цьому відомстві журналістам сказали, що публікація була "технічною помилкою".

Відомо, що серед загиблих в Алмати – двоє дітей: 5 січня загинув від вогнепального поранення 11-річний хлопчик, 7 січня під обстріл потрапив автомобіль, в якому була чотирирічна дівчинка, повідомила дитяча омбудсменка Аружан Саїн, її слова наводить "Sputnik Казахстан".

Дівчинку звали Коркемай, куля влучила їй у голову. У машині було ще двоє дітей, їх поранено, пише Orda.kz з посиланням на батька загиблої.

Станом на 9 січня МВС Казахстану повідомило, що серед правоохоронців загинуло 16 людей, постраждало понад 1300 осіб. Офіційних даних про жертв та постраждалих серед протестувальників не оновлювали із 6 січня.

У протестувальників немає централізованого штабу, і інформації від них про кількість загиблих та постраждалих ніхто не озвучував, але громадські активісти впевнені, що вона значно більша, ніж називала влада.

Контекст:

Мітинги в Казахстані почалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Надалі протести розпочалися і в інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані.

4 січня протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту у місті. Пізніше влада оголосила про його звільнення від протестувальників.

5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизель та усунув першого президента країни Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану. Попри це протести в країні тривають.

5 січня на всій території Казахстану ввели режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.

Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн ОДКБ. Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ було ухвалено рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "розпочали виконання завдань" у цій країні. Усього від ОДКБ до Казахстану скерують 2,5 тис. військових із країн – членів організації, заявив її генсек Станіслав Зась.

Увечері 6 січня казахстанські силовики заявили, що звільнили центр Алмати від протестувальників. ЗМІ повідомляли, що по людях, які стояли на площі, відкрили вогонь, були вбиті та поранені.

Токаєв 7 січня заявив, що дозволив силовикам без попередження стріляти на ураження по протестувальниках.

Уранці 9 січня у МВС Казахстану заявили, що "в усіх регіонах країни ситуацію стабілізували", влада відновила контроль над будівлями регіональних адміністрацій. Кількість затриманих, за офіційними даними, перевищила 5 тис. людей.