"Вона серйозна і поки що працює". Квасневський назвав головну причину, чому Путін не нападе на Польщу G

Квасневський порадив українському президентові Володимиру Зеленському постійно нагадувати Заходу про Будапештський меморандум

Фото: Ян Доброносов / Gordonua.com

Президент України Володимир Зеленський має постійно нагадувати західним країнам, що вони підписали Будапештський меморандум, згідно з яким Україна втратила свій ядерний потенціал в обмін на гарантії суверенітету й територіальної цілісності. Про це 3 лютого в ефірі суспільно-політичного токшоу "ГОРДОН" на YouTube-каналі "Дмитрий Гордон" сказав президент Польщі (1995–2005) Александр Квасневський.

"На мою думку, найголовніше – президент Зеленський та українські політики мають говорити Заходу: "Ви підписали 1994 року меморандум у Будапешті, 2014-го це стало лише папером". Сьогодні для українців запитання: "Які серйозні гарантії ми можемо очікувати з вашого боку?" – сказав Квасневський.

Він додав, що у сучасному світі є лише одна гарантія, яка дасть змогу Україні, Польщі та іншим країнам уникнути ймовірного нового військового вторгнення Росії під керівництвом президента Володимира Путіна.

"Одна тільки гарантія, яка серйозна і поки що працює. Історично ми можемо продемонструвати. Це членство в НАТО. Інших гарантій не знаємо. Усі інші гарантії – це папір. НАТО сьогодні для нас у Польщі – це головна гарантія. Звісно, важливо, що приїде ще тисяча солдатів з Америки. Але це не так важливо, як п'ята стаття з Вашингтонського договору, що якщо є небезпека для одного з членів НАТО, усі прийдуть допомогти", – резюмував Квасневський.

Відео: Дмитрий Гордон / YouTube

Контекст:

Україна активізувала співпрацю з НАТО у 2014 році на тлі анексії Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості".

7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України у Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.

У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020-му Україна набула статусу партнера розширених можливостей. 14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує входження України до НАТО.

17 грудня на тлі нарощування російських військ поблизу кордону України МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, в них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку" та відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.

10-го12-го і 13 січня 2022 року проводили переговори Росії зі США, НАТО та ОБСЄ про безпеку. За їхніми підсумками у Росії заявили, що не дістали від США та НАТО жодних гарантій, представники США сказали, що перед РФ стоїть вибір: деескалація і дипломатія або конфронтація і наслідки.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що питання вступу України до НАТО можуть обговорювати лише Україна та 30 країн – членів Альянсу, і підкреслив: Росія становить загрозу для України, а не навпаки.