Драч: В Академії наук йде весняний перестук. Стукотять вони, як дятли. Хто кого узяв за патли 

Академія

(Академічне посланіє ученій славнобратії в нашій демократії)

В Академії наукЙде весняний перестук.Стукотять вони, як дятли.Хто кого узяв за патли,Хто – руками, хто без рук,Але-академічний звук.Лисина об лисинуСтукотить навмисне.

В Академії наукЙде весняний передзвін.Це ж про що? Про зміни він.Як змінитись, щоб без змін.Але всюди скільки мін!Де не йди – відкритий люк!Але всюди – скільки злюк...Там люстрація – кастрація –Всім реформам ілюстрація.Академію – на сук?..Що? Патон? Ще попатоним?Та годилося б бонтономЗміну влади провести.Будеш ти? Чи будеш ти?Всі безсмертні, як хорти,Величають і чіпляютьВсім професорські хвостиЗамести щось в час сльоти.В Академії наукГеть академічний звук –Лише грюк, та стук, та пук,То розпукалась розпукаТо з фейсбуком й без фейсбукаНа ристалищі розпук.

В Академії наукБув славетний Корнійчук,Був Тичина,Був Бажан,А тепер нема нема Жанн,Лише знаю Скрипник Жанну,Для Патона файну панну,Повну чар і повну ран...

В Академії наукРильський був – а далі знижка.Одцуралися МалишкаІ Сосюри, ще кого?Може, Первомайського.Все ж гуманітарний звук!Ти йому про пекло мук –Він про очі карії...Де ж гуманітарії?Мене Довгий туди кликав.Засідала там ВеликаЙ Мала Академія.Хто мудріший? Заковика.У заздрості – люта пика.Бачите, у темі я.Довгого вони блокують,І давно він п’є гіркую,Не приймають – затялись.Та хто лис, а хто і рись,Та вони до нього – брись!Ти ж, Борисе, заступись,Та затявся щось Борис...

Ну, а славний наш Юхновський,Чоловік не угодовський,Колись був – Народна Рада!Та й тепер його порадаЗ патріарших його літ.Його вислухати слід:"У ворон, у горобців,У мурах – в кінці кінцівВсюди самоуправління.Хай нам вистачить терпінняПодолати всіх людцівІ повчитись в горобців!"Де жінки о цій порі?Де Склодовська, що Кюрі?Зробимо матріархат...А мужчинську – хай їм кат,Як лунає бабський мат,То кінець мужчинській гріУ весняній цій поріПри весняному ДніпріНа порі хто? На порі?Годі снидіти в норі!Де Мухіна? Де Пашкова?Металургія порошкова?Утопили все в Дніпрі...Академія медична?З Кременем педагогічна?У цій грі вони журі?Академік з Руху - КислийУ порадах дуже стислий,Вірші внучки ревно вчить –Перевершила вже Ліну.Славну він чекає зміну.Його вічність – наша мить.У фейсбуці на тому боціБачу фейсбук на кожному кроці.А як може жити фейсбукБез рук, без ніг і без букв,Хіба що моя розпукаРозпукалась без фейсбука.Академік наш, Борис він,Має місто вже Бориспіль,Має річку Борисфен,Має фонд і має фен.Славен Ількович БорисМає купу славних рис –То він лев, а то він лис,Як його Мазепа вчив,Він Мазепу перевчив.Патон Нобля хотів дати.Тупі шведські лавріяти.Для них Патон, що понтон.Нам Президія не в тон.Ми брати з ним по дантисту.Норовисту, але чистуВедем лінію здавен.Для кучерів – один фен...Драч – почесний академікВ Академії мистецтв.Він в кіно завжди у темі,Темніший лиш в теоремі,У нього бризкають ще рими –Всюди грець і всюди спець.Він колись був як той СтецьЗ Наливайком - зараз вдвох,А тоді він був як БогЯк хотів, так правував,Кучма жити не давав...Що ж скажу вам на кінець?– Ну а ти що скажеш, Ліно?– Я б їх лунко об коліно...Я б молодших всіх – в АТО,Гала-драла щоб ніхто,А старих (лисунів) – на пенсіюУ Крим або в Валенсію!Академію б Оксанусі.Вона мудра як занусі,Від Занусі ще мудріша,Бо гарніша і римнішаВона зна, чим дише Рим!Я ж лишуся серед рим...Я б Василькові далаВже членкора – от діла!Я ж лишуся серед рим,А їм всім – хай суп з котом,Як проґавили АТО,Не з котом, то з кицькоюСильно слабошпицькою...Слабошпицького – в безсмертні!У спілчанській круговертіКомпілятор як ніхто,Він у нас як Правий сектор,В радіо – Європи вектор,Хай йому бульйон з котом.Може б, сина у безсмертні?Його сину у конвертіВсі премії, всі призи.Він безсмертний три разиЗа німе своє кіно,Голе і німе воно...Давно репнув Корнійчук.В Академію б – ШевчукБазилевс, Мовчан, Щербак...Що сказав ще я не так,Музо, знову за рюкзак!..А Павличко? Що з Павличка?В нього маршальська є личка,Але далі жити мус –Він Генералісимус!..Семиноженко – магнат,Він магнат і депутат,Він – співак, художник - він,За ним слава – навздогін.Він Патона перевчить,Перелеонардовінчить...Ще й спортсмен – він нюхом чує,Перелеонардовінчує...Слава і мене віншує,Він й мене фотографувавВ Академії він граф...Граф – не гриф.А тільки грязь,Йому липко, а він є князь.Графське він своє графітіМалював і на "Просвіті",Та Мовчан сказав: "Ату!"Я то й думав, що АТО...А знайомець наш Жулинський,Видно, прізвищем – волинський.Хто ж прізвище вибира?У президенти вже пора...Чом він досі парія?Треба нам гуманітарія.Академік – секретарІ директор суперстар.Всі вчепились до Патона,До столітнього понтона –Хто ж це платить за базар?До могутнього Патона,До столітнього понтонаШвартуються кораблі,Яхти розміром з бідонаТуляться там дон до донаІ кораблики малі...Компілятори з респектомЗа Патоновим проектомВсі вони – хліб-сіль Землі.Тисячи їх, тисячі –Хто ж їх годен полічить?Полічить-порахувати,У них мудрості кіловати:Господь заздрить і мовчить!Усі вони твердять, як вірші:Без Патона буде гірше,Їхня вічність, наша мить!Світ без них одкине ноги,Як одкинули касогиІ пропали у золі.Всі безсмертні, всі вониУ намулі, як линиЧи в’юни, перевиваютьсяІ морочать людям яйцяЗ ученої сторони...Стільки ти завдав хули!Похвали, брат, похвали,А то підеш до китайця,Ні на кого він не лається –Буддо, будь і сохрани!Яцків – друг мій, академік,Він давно в Європі, де він?Він рахує всі зірки,Всі зірки на рахівниці.В нього заздрісники ниці,Усі з комп'ютером дядьки.Має премію Декарта.Кажуть, Нобля вона варта.Без мільйона лиш вона.Краще б мільйон без Декарта,Та не та нам впала карта –Гроші свиснув Сатана...Академік Іван Дзюба,Хай не ріже Іван дуба,Марта – вище всяких Сар!Він Табачника втабачив,Не зловив, бо й не побачив.Той – в Ізраїль від покар,Ну а там він вище хмар!Патріарший в Дзюби жар –Порошенка озадачив,Ізраїльський формулярМарчукові він ще значив –Хто ж заплатить за базар?!Ну а що мій друг Попович?На сковороді – ще той овоч!Живе по Сковороді:Владу вчить та сльозу ронить.Він живе без охорони,Тому й пише по воді...Ліда Артюх борщі варить.Вони – пара є до пари,А ми нацики тверді.А подруга – Ганна Скрипник –В столах круглих однотипнихЗахищає Срібну Русь.В Рильського манерів вчитьсяЩе рухівська молодиця.Я за Русь ту поборюсь!А Смолій – книжок томов'яВивергає на здоров'я,Інколи й мені дає.Але в мене малокров'я,Ліні ще не поборов я,Сил на розум не стає!Бачите, у темі я!Всюди Академія...Патон – в тон вікам дідора,Постать мудра і нехвора,Вже піввіку президент...Від Сталіна і до ЮліВін сукав епохам дулі,Не спинився й на момент...Але брязкає галера –Вже старезна, як холера...Ще в Росії є така,Але та воює з нами.А чи справимося з ними –Більше б пити молока!Дончик – вам не замудончик,Рухівець, несе бідончикЖені славне молоко...Дивиться через балкончик,Чи Жулинський уже кончивЗакусити огірком?Видають томи, томища,А над ними вітер свище.Люстраційний під замком...Бар'яхтар і Ситник – друзі.Ще в сталінській лісосмузіВони вивчились на п'ять.Молоденькі, хоч старенькі,Їм противний брязкіт-дзенькіт.Бо таланту там печать.А я Вересня МиколуВід Ситника взяв по колу,Бо він радіо-мудрець.Єгор Соболєв і НаємХай Ситника не займає.По Вернадському він спець.В корінь глянь – повсюди друзі.Патон – друг. Учених – площа.Але істина – дорожча.Найдорожчий нам Сократ.Чи ж люстрації він брат?Він цикуту пив – песець!Що ж сказати на кінець?Академія – галера...Тож, скажіть, якого хераВам, галерникам, ключі?Абліцов енциклопедить,Сів на свій велосипед він,Та Ушкалов випив шкалик,Постріляв учених галок –Його переенциклопедив –Про Шевченка він все зна.Новизна так новизна!До Дідро! До Даламбера!Хто ж мудріший за Вольтера?Хіба Дзюба – от холера!Але він лиш пів Франка,Абліцов так визначає.(Напоїла Гала чаєм...)Це б Павличка ще б узяти,Їх докупи пов'язати –Повним би були Франком...Задоволені цілком?Ще б притнуть Поповича,Пана загадковича, –Було б півтора Франка.От в нас логіка яка!А десниця в нас прудка.А що щуйця? Наша щуйцяСобі трохи притушується...Самогон – без огірка...Обійміть університети:Де специ, а де поети,Буде видно і вночі!Буде аж тоді Європа,Як піднімете укропа,До Європи ідучи!..Не витримує бамага!Всім увага! Всім увага:Твіттерам і соцмережам,Всім юпітерам, що стежать!Стоп! Гряде переворот!Всім увага! Де присяга?СБУ? Грузини? Сага –Де норвезький наш народ?І кому це піде в ротНавпаки й наоборот...Де Кличко, там апрекот.НАТО знов проґавило,Бо ловило ґави в лот!..Неймовірний епізод!..Чом спішить так дуже раноДрач до Хачатуряна,Знайшов вихід в свойому злеті,Вихід - в цім університеті,Де правує вірменин.Хто він? Що він за один?Вірменія – вічна рана.Хачатурян – її син.Не дивиться мені в рот.Зроби тут переворот,Бо заждався вже народ.Зроби владі аперкот.Бо ж тут є професор Швайка,Оцей рухівський всезнайкаВідповість він за базар.Він Драча вчив ще за Руху.Не любив він показуху,Гривню вивів на вівтар.В Швайки розум – три Одеси.Та не возять мерседесиПрофесорський його задНі вперед, ані назад.Іванченко-Іванова,Письменниця загадкова,Напува всіх молоком.Драгоманова доярка,Вчить студента й перестарка –Як первак, то з огірком!А Іван Ющук? З ІваномДружим поза всяким планом.Пише класно, внуків множить.Хай не візьме його нежить.Самогон – то з огірком!Десь тут був професор Гринів.У нього завжди мед у скрині.А де мед, там і поет.Летить задом наперед.Виступає сіль на спиніДе професор, а де шкет,Учиняють тут бешкет!Ось який переворот,Бо заждався вже народ!Президент – я. Прем'єр – Швайка.Спікером хай буде Райка.Ющука кладем в Радбез.І дамо ми лад в країні,А то наче пес на сіні,Хто з них пес, а хто не пес!Без Яцика й Порошенка,Без Гройсмана – одноденка,Без Турчинова – теж без!..Віддали вже пів-Вкраїни.І тепер повсюди міни,А найбільша міна – я.Але тільки ти та я,І аж кривава лінія,Але в'ється як змія...А Губерський? Він вже там...Кремень теж гіпопотам,Важчий мене на п'ять грам...А р́ектори – ректор́а?Усім туди, гіп-гіп-гура!В Академію наук!Андрющенко! Огнев’юк!Славний вуз їх вибира,Поступати буде внук.Хто ж рубатиме той сук?Хай же вчиться дітвора!..Але каркає знов крукАкадемії наук,Каже знов своє кра-кра,Весна ж силу забира!Напина вогняний лук?Ерос виринув з Дніпра,Стрілу лупить по Патону,Гані Скрипник по фасонуВесняному – всюди гра...Бо ж старі – то дітвора.Але, хитрий хитрован,Насміхається Іван –Де ж корупція найвища,Мені каже, сила віща?Там, де університет!Ректори-князьки всевладні,Суверени всі затратні,Доларами рвуть впередСюзерени і васали,А васали носять мед.Вища сила у васала,Як припер найбільше сала.Що ж робить? Війна. Корупція.Всіх піддав вас ревно лупці я,Я ж найбільше винуват,Що помірно вас батожив,А пиху і гонор множивДелікатний в акурат.В кого сила є і совість,Одягніть штани джинсові,Не цілуйте владу в зад,Бо позбудемось держави,Вона ледве же іржавить –Тож катуйтесь, хай вам кат!Не біжіть поза городом,Проклянемося народомУ мільярди кіловат!Конча-Озерна 13. 04. 2015 р.

Р. S.Писав авторитетВ кастрований інтернетЦензурований поет.Хоч удав все кастрував,Та не з'їв усе удав,Усе видав СамвидавАбо, може, ще "Просвіта",У неї смілива орбіта,Мовний перейду кордонІ спитаю, де "Гордон"