Гроші

"Тіньовий флот" дає змогу агресору зберігати доходи й далі фінансувати війну проти України – експерт 

21 серпня 2024, 08.59
Адріан Прокіп: Створена лазівка для відносно спокійного заробітку агресором на ключовому його ресурсі – нафті Фото: Fulbright Ukraine / Facebook

Після півтора року дії санкцій, запроваджених проти російської нафти, агресору вдається зберігати нафтові доходи на досить високому рівні, що допомагає фінансувати воєнну машину проти України. Про це пише у своєму Facebook доктор економічних наук, керівник енергетичних програм громадської організації "Український інститут майбутнього" Андріан Прокіп.

"У 2021 році, до початку повномасштабної війни, на паливні енергоресурси припадало понад половину всіх експортних доходів РФ. Експорт нафти забезпечував 22,3%, а нафтопродуктів – майже 14%. На природний газ припадало лише 12,7% сукупних експортних доходів. Із початком повномасштабної агресії росіяни намагалися шантажувати Європу, обмежуючи поставки газу. Проте європейці знайшли нових постачальників, а російський експорт природного газу обвалився. А відтак ще більше зросла вагомість експорту нафти й нафтопродуктів для економіки агресора", – зазначив економіст.

Він додав, що головну роль у можливості РФ утримувати експорт нафти й відповідні доходи відіграє три групи чинників.

"Китай, Індія та Туреччина стали ключовими споживачами російської нафти. Попит у цих країнах настільки великий, що вони цілком можуть забирати всю російську нафту при потребі та за сприятливої цінової кон’юнктури. При цьому обидві країни за першої ж нагоди вдаються до маніпуляцій, щоб отримати знижку на російську нафту. З Туреччини російські нафта й нафтопродукти часто потрапляють до Європи, а дизпаливо, вироблене в Індії з російської нафти, цілком легально імпортується країнами ЄС", – написав Прокіп.

Другою групою чинників він назвав угоду в межах ОПЕК+ зі скорочення видобутку, що сприяло вищим цінам на нафту, і наслідки цього рішення.

"А це, своєю чергою, компенсувало вищі логістичні витрати по доставці нафти в Китай та Індію. А логістика і справді здорожчала: одна справа з портів Балтійського та Чорного моря постачати у Європу, а інша – в Індію та Китай. Хоча поблизу цих країн є порти, що постачають російську нафту, зокрема і ESPO, яка є якіснішою, ніж ключова марка російської нафти Urals", – пояснив експерт.

Але основним чинником Прокіп вважає так званий тіньовий флот – танкери, які сформували структуру паралельного судноплавства із сотнями танкерів непрозорої власності. Ці судна здійснюють постачання нафти в обхід санкцій і цінових обмежень.

"Фактично це саме те, що дозволяє агресору зберігати доходи й далі фінансувати війну проти України. І що дуже важливо – кількість санкцій, застосованих щодо суден "тіньового флоту", дуже мала. А їхня ефективність часто виявляється примарною. Таким чином, створена лазівка для відносно спокійного заробітку агресором на ключовому його ресурсі – нафті. При цьому росіяни постійно додають нові судна до цього флоту, тим самим нівелюючи ефективність вже існуючих санкцій", – написав керівник енергетичних програм Українського інституту майбутнього.

Контекст

Матеріали за темою

СВІЖІ НОВИНИ

Більше новин