Безпека в Європі та Україні стосується насамперед європейців та українців – Боррель
5 січня, 18.57
Безпека в Європі й Україні насамперед стосується європейців та українців. Про це на брифінгу 5 січня під час візиту до Луганської області заявив верховний представник Європейського союзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель.
Захід транслювали у Facebook МЗС України.
"Ми бачимо зараз не лише незвичайне нарощування військ уздовж українського кордону, але також було подано дві угоди, в яких Росія говорить про безпеку в Європі. Але ми більше не живемо за часів Ялти (ідеться про Ялтинську конференцію 1945 року, на якій лідери СРСР, США та Великобританії обговорювали поділ сфер впливу після Другої світової війни. – "ГОРДОН"). Розмежування сфер впливу – це вже не питання 2021–2022 років. Безпека в Європі й безпека в Україні (бо Україна – це частина Європи) – це те, що насамперед стосується українців та європейців", – сказав Боррель.
РФ не має права ділити Європу на зони впливу, а також визначати характер майбутніх відносин між Україною та ЄС, доповнив Борреля міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
"Україна та ЄС єдині в тому, що Росія не має права ділити Європу на зони впливу та визначати, куди, як, коли може розширюватися ЄС і який характер відносин буде між Україною та ЄС. Це відносини виключно Києва та Брюсселя, і Москва не має у цьому жодного права голосу", – наголосив Кулеба.
Верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки прибув із візитом в Україну 4 січня. Це перша закордонна поїздка Борреля цього року.
У своєму блозі, присвяченому підсумкам 2021 року, Боррель закликав Євросоюз підтримувати Україну та Молдову у протидії загрозам із боку Росії.
Контекст
- Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької й Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на факти й докази, надані Україною.
- Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.
- Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що у зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.
- 17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
- Президент РФ Володимир Путін 23 грудня на щорічній пресконференції відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу переговорів [про просування НАТО на схід], а від безумовного підтримування безпеки Росії сьогодні та на історичну перспективу".
- 29 грудня в Держдепартаменті США повідомили, що в січні проведуть переговори з Москвою щодо вимог стосовно "гарантій безпеки": 10 січня відбудеться діалог між Сполученими Штатами та РФ щодо стратегічної стабільності, 12 січня Росія та НАТО планують провести зустріч на рівні Ради Росія – НАТО, а на 13 січня заплановано зустріч представників РФ та ОБСЄ.
- 1945 року в Лівадійському палаці Криму відбулася Ялтинська конференція – зустріч лідерів країн антигітлерівської коаліції – СРСР, США та Великобританії, присвячена встановленню повоєнного світового ладу.