Безпека в Європі та Україні стосується насамперед європейців та українців

Політика

Безпека в Європі й Україні насамперед стосується європейців та українців. Про це на брифінгу 5 січня під час візиту до Луганської області заявив верховний представник Європейського союзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель.

Захід транслювали у Facebook МЗС України.

"Ми бачимо зараз не лише незвичайне нарощування військ уздовж українського кордону, але також було подано дві угоди, в яких Росія говорить про безпеку в Європі. Але ми більше не живемо за часів Ялти (ідеться про Ялтинську конференцію 1945 року, на якій лідери СРСР, США та Великобританії обговорювали поділ сфер впливу після Другої світової війни. – "ГОРДОН"). Розмежування сфер впливу – це вже не питання 2021–2022 років. Безпека в Європі й безпека в Україні (бо Україна – це частина Європи) – це те, що насамперед стосується українців та європейців", – сказав Боррель.

РФ не має права ділити Європу на зони впливу, а також визначати характер майбутніх відносин між Україною та ЄС, доповнив Борреля міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

"Україна та ЄС єдині в тому, що Росія не має права ділити Європу на зони впливу та визначати, куди, як, коли може розширюватися ЄС і який характер відносин буде між Україною та ЄС. Це відносини виключно Києва та Брюсселя, і Москва не має у цьому жодного права голосу", – наголосив Кулеба.

Верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки прибув із візитом в Україну 4 січня. Це перша закордонна поїздка Борреля цього року.

У своєму блозі, присвяченому підсумкам 2021 року, Боррель закликав Євросоюз підтримувати Україну та Молдову у протидії загрозам із боку Росії.

Контекст

Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької й Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на факти й докази, надані Україною.
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.
Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що у зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.
17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
Президент РФ Володимир Путін 23 грудня на щорічній пресконференції відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу переговорів [про просування НАТО на схід], а від безумовного підтримування безпеки Росії сьогодні та на історичну перспективу".
29 грудня в Держдепартаменті США повідомили, що в січні проведуть переговори з Москвою щодо вимог стосовно "гарантій безпеки": 10 січня відбудеться діалог між Сполученими Штатами та РФ щодо стратегічної стабільності, 12 січня Росія та НАТО планують провести зустріч на рівні Ради Росія – НАТО, а на 13 січня заплановано зустріч представників РФ та ОБСЄ.
1945 року в Лівадійському палаці Криму відбулася Ялтинська конференція – зустріч лідерів країн антигітлерівської коаліції – СРСР, США та Великобританії, присвячена встановленню повоєнного світового ладу.