Не всіх українців, які намагаються незаконно перетнути кордон, щоб уникнути мобілізації, притягають до відповідальності за ухилення від служби. Про це розповів перший заступник голови Нацполіції – начальник Головного слідчого управління Максим Цуцкірідзе в опублікованому 13 лютого інтерв'ю "Цензор.НЕТ".
"Ухилення від мобілізації – це одна стаття Кримінального кодексу, а протиправні дії, спрямовані на перетин кордону, – інша. Не всі люди, які перетнули кордон, були призвані за мобілізацією. Але, розуміючи, що вони в майбутньому можуть підпадати під це, виїжджають. Тому тут не буде статті про ухилення, але вже є стаття про перетин кордону. Тобто це складна тема, яка тягне за собою комплекс статей, у тому числі щодо корупційних правопорушень, що стосуються осіб, які сприяють і перетину, і ухилянтам", – розповів він.
За словами Цуцкірідзе, від початку дії воєнного стану слідчі Національної поліції розпочали розслідування у 6,5 тис. кримінальних проваджень, предметом яких є розслідування організації, керівництва чи сприяння незаконному переправленню через державний кордон чоловіків, які підпадають під мобілізацію. З них більшість – саме за фактами незаконного переправлення через кордон, а всі інші – за сприяння таким діям, тобто службові підроблення документів, зловживання службовим впливом тощо.
На тих, хто намагається перетнути кордон поза межами пункту пропуску або в їхніх межах за підробними документами, чекає не кримінальна, а адміністративна відповідальність, зазначив він.
"У таких випадках передбачено штраф 250 тис. грн. Це суттєві кошти, але є випадки, коли ми разом із прикордонниками по п'ять разів ловили тих, хто намагався перетнути кордон. Кожного разу платять штрафи, але все одно намагаються виїхати", – сказав Цуцкірідзе.
Контекст
- Після початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну вранці 24 лютого 2022 року Зеленський оголосив воєнний стан і загальну мобілізацію. 6 лютого 2024 року Рада продовжила дію воєнного стану до 13 травня.
- Воєнний стан передбачає, зокрема, заборону на виїзд за кордон чоловіків віком 18–60 років, які підпадають під призов на військову службу під час мобілізації, окрім особливих винятків.
- 25 грудня 2023 року Кабінет Міністрів подав у Верховну Раду законопроєкт про мобілізацію №10378. Він передбачав зниження мінімального віку призову за мобілізацією з 27 до 25 років, скасування строкової служби й поняття про обмежену придатність. Окрім того, Кабмін запропонував надсилати повістки онлайн, а на ухилянтів накладати деякі обмеження прав. Омбудсмен України Дмитро Лубінець критикував цей проєкт закону, він звертав увагу на те, що в ньому є норми, які суперечать Конституції України.
- 11 січня 2024 року Рада повернула законопроєкт на доопрацювання. 30 січня Кабмін подав у Раду оновлений документ. Видання "ГОРДОН" докладно писало, що він передбачає.
- 7 лютого Верховна Рада ухвалила законопроєкт у першому читанні.