За його даними, до суду передано менше ніж третину з них – приблизно 2,6 тис.
"Дещо повільно такі справи розглядаються в судах, ми розуміємо, що на суддів велике навантаження, але вже є й вироки. У 2022 році винесено 250 вироків, у 2023-му – близько 300. Усе ж таки щоб люди відчували, що відворотності покарання немає за цим злочином, судам треба ще попрацювати", – розповів Цуцкірідзе.
Він зазначив, що Нацполіція й Міноборони затвердили спільні алгоритми дій і повноваження щодо мобілізації.
"Ухилення від призову й мобілізації – це чітко наша підслідність, наш функціонал. Звичайно, ці кримінальні провадження розпочинаються за ініціативою територіальних центрів комплектування, тому що ми не можемо знати, хто ухилився, не відреагував на повістку чи хто не з'явився після проходження військово-лікарської комісії. Тому виключно після того, як надійдуть списки таких осіб, ми починаємо працювати. Там є певні процедури", – каже представник НП.
Він повідомив, що найбільшу кількість кримінальних проваджень щодо ухилення від мобілізації розслідують у прикордонних областях України – Одеській, Закарпатській, Львівській та Чернівецькій. За статистикою, здебільшого чоловіки, які ухиляються від мобілізації, дістають умовні строки покарання.
"Суди враховують моральний стан, якісь етичні речі, наявність родичів, які знаходяться на утриманні цих людей, дітей, їхні аргументи щодо непридатності до служби, хоча медична комісія надає довідку, що він придатний. Але тут ще треба розподіляти, коли настає сам момент ухилення. Якщо це перша повістка і чоловік просто не з'явився, треба з'ясувати, чому так сталося... І що був умисел направлений на ухилення від мобілізації... Ми встановлюємо, чи було відомо людині про повістку, чи ні. Наприклад, свідчення сусідів або родичів нам теж слугують у деяких випадках доказами того, що особа була усвідомлена про те, що повинна з'явитися до терцентру комплектування й мобілізуватися", – додав Цуцкірідзе.