Військовозобов'язані, яких засуджено умовно за ухилення від служби, надалі підпадають під мобілізацію. Про це заступник голови Національної поліції України – начальник Головного слідчого управління Максим Цуцкірідзе заявив в опублікованому 13 лютого інтерв'ю "Цензор.НЕТ".
"Вони й надалі підлягають мобілізації. Умовний термін більший про те, що якщо людина зробить повторно те саме, то тоді вже буде реальний строк... Залежить від того, яким чином прописано в рішенні суду відбування умовного терміну. Я думаю, що під час винесення такого рішення суд керується тим, що це в майбутньому потенційний військовий Збройних сил України. І виносить рішення таким чином, щоб усе ж таки можливість служити в нього була", – сказав Цуцкірідзе.
Він прокоментував інформацію про те, що частина українців намагається спровокувати кримінальне провадження, щоб уникнути отримання повістки.
"Наявність досудового розслідування, навіть підозри – це не привід не служити. Тут треба дивитися на те, який запобіжний захід обраний під час розслідування, чи не буде він обмежувати людину в пересуванні. У нас є випадок, коли ми встановили за запитом наших міжнародних колег осіб, відносно яких ведуться слідчі дії в одній із країн Балтії. Декілька років тому там було здійснено викрадення людини з убивством. Фігуранти справи – наші громадяни. Так от, один із них, як встановлено, знаходиться на передовій. Він дав показання й підтвердив, що до цього злочину причетні ще дві особи, які віддали життя, воюючи за нашу країну. Коли він нам відверто підтвердив наші напрацювання, ми йому вручили підозру, а запобіжного заходу не обирали", – розповів заступник начальника НПУ, зазначивши, що названа людина й далі служить на одному з найскладніших напрямків фронту.
Контекст
- Після початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну вранці 24 лютого 2022 року Зеленський оголосив воєнний стан і загальну мобілізацію. 6 лютого 2024 року Рада продовжила дію воєнного стану до 13 травня.
- Воєнний стан передбачає, зокрема, заборону на виїзд за кордон чоловіків віком 18–60 років, які підпадають під призов на військову службу під час мобілізації, окрім особливих винятків.
- 25 грудня 2023 року Кабінет Міністрів подав до Верховної Ради законопроєкт про мобілізацію №10378. Він передбачав зниження мінімального віку призову за мобілізацією з 27 до 25 років, скасування строкової служби й поняття про обмежену придатність. Окрім того, Кабмін запропонував надсилати повістки онлайн, а на ухилянтів накладати деякі обмеження прав. Омбудсмен України Дмитро Лубінець критикував цей проєкт закону, він звертав увагу на те, що в ньому є норми, які суперечать Конституції України.
- 11 січня 2024 року Рада повернула законопроєкт на доопрацювання. 30 січня Кабмін подав у Раду оновлений документ. Видання "ГОРДОН" докладно писало, що він передбачає.
- 7 лютого Рада ухвалила законопроєкт у першому читанні.