Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вважає, що протягом останнього місяця ймовірність нового масштабного російського вторгнення зросла, але дипломати України та країн-партнерів стримують загрозу. Про це він заявив у інтерв'ю "РБК-Україна", опублікованому 28 грудня.
Кулеба зазначив, що рік тому, у грудні 2020 року, ситуація з безпекою була стабільнішою. За цей рік, за його словами, рівень загрози суттєво зріс.
"Тепер за останній місяць – рівень загрози підвищився, але він не перетнув червоної позначки. Знаєте, як на термометрі є червона межа на 37 °С. Ми наблизилися до цієї червоної риски за останній місяць, але її ще не перетнули. І зараз усі зусилля все ще спрямовані саме на запобігання ризику військової ескалації з боку Росії", – сказав міністр.
Він наголосив, що є й реальні можливості для дипломатичного врегулювання, і саме над цим працюють Україна та її партнери.
"Якщо ми місяць тому були, скажімо, у двох міліметрах від червоної риски, то зараз ми в одному міліметрі. Ми могли її вже й перетнути – однак не перетнули. Тобто дипломатія працює, вона зараз не відкочує "температуру" до норми, але вона стримує її зростання", – пояснив Кулеба.
За його оцінкою, зараз ситуація з безпекою така сама, якою вона була минулої весни, "коли була хвиля російської ескалації".
"Тоді нам вдалося дипломатично вирішити ситуацію, і Росія дала задню, коли вийшов [міністр оборони РФ Сергій] Шойгу і сказав: "Це були навчання, ми зупиняємося тощо. Загалом же ми за 12 місяців зміцнили свої позиції у ключових країнах, розвинули свої відносини з Великобританією, США, Францією, і от на кінець року прийшов новий німецький уряд", – додав Кулеба.
Контекст
- Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною.
- 21 листопада начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що РФ готується до нападу на Україну наприкінці січня або на початку лютого, до того ж атака буде "набагато руйнівнішою, ніж будь-яка раніше". Секретар Ради нацбезпеки і оборони України Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що в зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.
- США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
- 7 грудня під час онлайн-перемовин із президентом США Джо Байденом на тлі повідомлень американських ЗМІ про стягування військ РФ до українських кордонів президент РФ Володимир Путін заявив, що НАТО робить спроби "освоєння" території України і висунув вимогу щодо "надійних, юридично зафіксованих гарантій", що НАТО не розширюватиметься на схід.
- 10 грудня Росія вимагає від Північноатлантичного альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ до НАТО. 17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. У них написано, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
- У Білому домі 17 грудня заявили, що ознайомлені з російськими проєктами договорів, наголосивши, що США не вестимуть перемовин із РФ щодо "гарантій безпеки" без союзників у Європі.
- На думку генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, діалог НАТО із РФ має відбуватися в консультації з європейськими партнерами, такими як Україна. Столтенберг також говорив в інтерв'ю газеті Le Journal du Dimanche, опублікованому 18 грудня, що НАТО ніколи не погодиться на компроміс із РФ щодо прийняття в Альянс України і не обговорюватиме "зони впливу".
- У МЗС України у відповідь на вимоги РФ до НАТО закликали Росію як перші кроки для досягнення гарантій безпеки на європейському континенті "невідкладно й беззастережно повернутися до конструктивного порядку денного і вже зараз розпочати виконання Мінських угод та домовленостей лідерів нормандського формату" щодо врегулювання конфлікту на Донбасі.