Кулеба зазначив, що рік тому, у грудні 2020 року, ситуація з безпекою була стабільнішою. За цей рік, за його словами, рівень загрози суттєво зріс.
"Тепер за останній місяць – рівень загрози підвищився, але він не перетнув червоної позначки. Знаєте, як на термометрі є червона межа на 37 °С. Ми наблизилися до цієї червоної риски за останній місяць, але її ще не перетнули. І зараз усі зусилля все ще спрямовані саме на запобігання ризику військової ескалації з боку Росії", – сказав міністр.
Він наголосив, що є й реальні можливості для дипломатичного врегулювання, і саме над цим працюють Україна та її партнери.
"Якщо ми місяць тому були, скажімо, у двох міліметрах від червоної риски, то зараз ми в одному міліметрі. Ми могли її вже й перетнути – однак не перетнули. Тобто дипломатія працює, вона зараз не відкочує "температуру" до норми, але вона стримує її зростання", – пояснив Кулеба.
За його оцінкою, зараз ситуація з безпекою така сама, якою вона була минулої весни, "коли була хвиля російської ескалації".
"Тоді нам вдалося дипломатично вирішити ситуацію, і Росія дала задню, коли вийшов [міністр оборони РФ Сергій] Шойгу і сказав: "Це були навчання, ми зупиняємося тощо. Загалом же ми за 12 місяців зміцнили свої позиції у ключових країнах, розвинули свої відносини з Великобританією, США, Францією, і от на кінець року прийшов новий німецький уряд", – додав Кулеба.
Контекст
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною.
21 листопада начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що РФ готується до нападу на Україну наприкінці січня або на початку лютого, до того ж атака буде "набагато руйнівнішою, ніж будь-яка раніше". Секретар Ради нацбезпеки і оборони України Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що в зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
7 грудня під час онлайн-перемовин із президентом США Джо Байденом на тлі повідомлень американських ЗМІ про стягування військ РФ до українських кордонів президент РФ Володимир Путін заявив, що НАТО робить спроби "освоєння" території України і висунув вимогу щодо "надійних, юридично зафіксованих гарантій", що НАТО не розширюватиметься на схід.
10 грудня Росія вимагає від Північноатлантичного альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ до НАТО. 17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. У них написано, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
У Білому домі 17 грудня заявили, що ознайомлені з російськими проєктами договорів, наголосивши, що США не вестимуть перемовин із РФ щодо "гарантій безпеки" без союзників у Європі.
На думку генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, діалог НАТО із РФ має відбуватися в консультації з європейськими партнерами, такими як Україна. Столтенберг також говорив в інтерв'ю газеті Le Journal du Dimanche, опублікованому 18 грудня, що НАТО ніколи не погодиться на компроміс із РФ щодо прийняття в Альянс України і не обговорюватиме "зони впливу".
У МЗС України у відповідь на вимоги РФ до НАТО закликали Росію як перші кроки для досягнення гарантій безпеки на європейському континенті "невідкладно й беззастережно повернутися до конструктивного порядку денного і вже зараз розпочати виконання Мінських угод та домовленостей лідерів нормандського формату" щодо врегулювання конфлікту на Донбасі.
+3 Київ
