Україна зайшла в глухий кут у вирішенні двох питань, пов'язаних із Росією – Кулеба
11 вересня 2023, 17.40
Заходу бракує політичної волі, щоб знайти рішення в питаннях трибуналу для країни-агресора Росії за напад на Україну й компенсації коштом російських активів за кордоном. Про це заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 9 вересня під час панельної дискусії на форумі Ялтинської європейської стратегії (YES), трансляцію вів YouTube-канал Фонду Віктора Пінчука.
"Є два запитання – міжнародний трибунал проти Росії та механізм компенсації. На жаль, зараз ми десь у глухому куті стосовно обох із них, оскільки ми маємо розбіжності по першому питанню і спостерігаємо очевидний брак єдності із другого питання. Я вдячний усім, хто нас підтримує, але хочу, щоб нас не засмоктало це болото правничих питань. Коли політики знаходять якусь проблему й мають політичну волю її вирішити, то правники завжди знаходять спосіб це зробити", – сказав він.
Міністр зазначив, що українська сторона працює над розв'язанням цих проблем і з Європою, і з Америкою.
"Я поважаю їхню позицію, але я бачу, що є певний брак політичної волі прийти до вирішення цих питань. Я не хочу, щоб усе це якось потонуло в говорильні, постійних розмовах. Тим часом рішення не знаходиться", – додав він.
Контекст
- Росія почала повномасштабну війну проти України 24 лютого 2022 року. Фактично РФ розв'язала війну проти України 2014 року, коли окупувала Крим і частину Донецької та Луганської областей.
- Україна наполягає на створенні спеціального трибуналу щодо злочину російської агресії проти України, оскільки Міжнародний кримінальний суд та інші схожі інституції на цьому етапі не можуть розглядати справи щодо таких злочинів.
- Генеральна Асамблея ООН 14 листопада ухвалила резолюцію щодо необхідності притягнення РФ до відповідальності за порушення нею міжнародного права, а також про створення механізму компенсації Україні збитків, завданих російським агресором.
- Необхідність створення спецтрибуналу для Росії вже підтримала низка європейських і міжнародних інституцій, зокрема Парламентська асамблея Ради Європи, Європарламент, парламентські асамблеї НАТО й ОБСЄ, а також окремі країни (наприклад, Франція, Німеччина й Латвія).
- Про формат трибуналу триває дискусія, говорив наприкінці березня представник президента у Верховній Раді Федір Веніславський. Генпрокурор України Андрій Костін розповідав, що розглядають три основні моделі: на підставі багатостороннього міжнародного договору, на підставі угоди між ООН і Україною та "гібридний" варіант.
- У серпні у МЗС повідомили, що обговорюють уже лише дві моделі: на підставі угоди з ООН та "інтернаціоналізовану", гібридну модель, яка базується на національній судовій системі України із залученням міжнародних елементів.
- У липні 2023 року посол з особливих доручень МЗС України Антон Кориневич повідомляв, що створення спецтрибуналу для РФ щодо злочину агресії проти України підтримує 38 країн, писав "Укрінформ".