Колишній казахстанський банкір Мухтар Аблязов, котрий живе за кордоном, лідер забороненого в Казахстані руху "Демократичний вибір Казахстану", який вважають екстремістським, в інтерв'ю Reuters 7 січня з Парижа заявив, що учасники акцій протесту щодня телефонують йому із запитанням, що їм робити далі.
Аблязов сказав, що бачить себе "лідером опозиції" і готовий повернутися до Казахстану і у разі, якщо "протести загострюватимуться", очолити тимчасовий уряд.
За словами опозиціонера, учасники протесту запитують його, коли він повернеться, та звинувачують, що він не очолює протестів у самому Казахстані.
Він також відкидає заяви про те, що протести у країні фінансує Захід. За словами політика, їх спровокували проблеми всередині країни.
Чинного президента Казахстану Касима-Жомарта Токаєва опозиціонер назвав "меблями" першого президента Нурсултана Назарбаєва. За словами Аблязова, Назарбаєва зараз немає у країні, але він керує тим, що відбувається, "телефоном і засобами зв'язку".
Виходити на протести Аблязов закликав жителів Казахстану ще у січні 2021 року, коли у країні проводили парламентські вибори.
Reuters зазначає, що Аблязова, який був міністром енергетики за часів Назарбаєва, заочно засудили у Казахстані за шахрайство, розтрату та організацію вбивства. У Франції він набув статусу біженця. Обвинувачення проти нього він називає політично мотивованими.
Контекст
- Мітинги у Казахстані розпочалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста у Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату з протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Надалі протести розпочалися й у інших містах, зокрема в Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані.
- 4 січня протести переросли у заворушення і сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати протестувальники увірвалися у мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту у місті. Пізніше влада оголосила про його звільнення від протестувальників.
- 5 січня Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизель та усунув Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану. Незважаючи на це, протести у країні продовжилися.
- 5 січня на всій території Казахстану ввели режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
- Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" у Казахстані і попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку, куди, крім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія і Таджикистан. Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ ухвалили рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "розпочали виконання завдань" у цій країні. Усього від ОДКБ до Казахстану буде скеровано 2,5 тис. військових із країн – членів організації, заявив її генсек Станіслав Зась.
- Увечері 6 січня казахстанські силовики заявили, що звільнили центр Алмати від протестувальників, ЗМІ повідомляли, що по людях, які стояли на площі, відкрили вогонь, були вбиті та поранені.
- За даними МВС Казахстану, унаслідок спецоперацій силовиків було вбито 26 мітингувальників, ще 18 дістали поранення. Влада повідомила про затримання 3,8 тис. осіб.
- Токаєв 7 січня заявив, що дозволив силовикам без попередження стріляти на ураження по протестувальниках.