Президент Росії Володимир Путін допоміг президенту Казахстану Касим-Жомарту Токаєву залишитися при владі в ситуації з масовими протестами в азійській країні. Таку думку російський публіцист Олександр Невзоров висловив 12 січня в ефірі радіостанції "Эхо Москвы".
"Казахстан би завершився. І казахстанську диктатуру врятував Путін. Він останньої миті дотягнув туди-таки свої щупальця, намацав у бідній казахській революції горло і її встиг придушити (а не задушити). Адже зрозуміло, що якби не Путін, то Токаєв, який має три особисті думки і ті на прямий проділ, хитре здихля, очкарик шалений, породження назарбаєвських інтриг (Назарбаєв був президентом до Токаєва. – "ГОРДОН"), він би, звісно, не витримав тортур революцією і тікав би дуже швидко", – сказав він.
Публіцист назвав "кумедностями" заяви Токаєва про "терористів" і трупи, забрані ними з моргів.
"Обробилася насамперед пропаганда, і передусім російська, яка не знала, що їй казати, як бути. І це був кінець усього – і дипломатичних механізмів, і державних, і правоохоронних, і пропагандистських. Тобто ми бачимо, наскільки перед реальною кусачою революцією безсила вся ця компанія. Ось чиї безіменні підрозділи ввічливо розстріляли в Алмати людей, залишилося загалом невідомим. Автори потоплення у крові засоромилися, візиточки, бачиш, не залишили. Та чітка російська мова, якою розстрільники спілкувалися між собою і з розстрілюваними масами, прямим доказом, зрозуміло, бути не може, тому що і в Казахстані дуже багато хто дуже добре знає російську мову", – пояснив Невзоров.
Він вважає, що у Казахстані "революція нікуди не поділася".
"Вона повернулася в ті серця, звідки вона вирвалася на початку січня, вона нікуди не поділася. Вона стала злішою і досвідченішою. І вона чекатиме свого часу, принаймні в Казахстані. Формальна перемога у вигляді видалення Назарбаєва, зниження цін на газ і відставка уряду навряд чи цю революцію задовольнить, тому що диктатура залишилася диктатурою, порядки залишилися колишніми. Ніщо, по суті, не змінилося, включно із сірою, страшною і злиденною картинкою Казахстану", – спрогнозував Невзоров.
Контекст
- У перші дні січня Казахстан охопили масові протести. Акції, які почалися як локальні мітинги проти підвищення цін на скраплений газ, набули загальнонаціонального та політичного характеру. Однією з вимог протестувальників було повне усунення від влади Назарбаєва. Невдовзі протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями.
- 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Таджикистан та Росія.
- Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ ухвалили рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. 6 січня вони "розпочали виконання завдань" у цій країні. За даними Токаєва, станом на 10 січня в Казахстані розгорнули сили ОДКБ у кількості 2030 осіб та 250 одиниць техніки.
- Токаєв 11 січня заявив, що місію ОДКБ у Казахстані успішно завершено, 13 січня розпочали виведення військового контингенту.
- Станом на 11 січня кількість затриманих у Казахстані, за даними МВС, сягнула 9,9 тис. осіб.