Токаєв заявив про атаку "міжнародних терористів", які забирали тіла своїх бійців із місць боїв та з моргів

Світ

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив 10 січня на відеосаміті з учасниками Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), що на його країну напали "міжнародні терористи". Про це повідомляє РБК.

За словами Токаєва, "руйнівні задуми" для Казахстану готували, "можливо, не один рік" і дії "бойовиків" нібито координували з одного центру, а Алмати обрали як "основну мету", тому що це найбільше місто країни і це "відкрило б шлях до захоплення спочатку півдня країни, а потім усього Казахстану", зазначає агентство.

"Надав Токаєв і нові подробиці. Виявляється, в атаці брали участь міжнародні терористи, які забирали тіла своїх бійців із місць боїв і вивозили їх із моргів. Докази цьому влада республіки обіцяє надати пізніше", – пише РБК.

Інші учасники саміту "під сумнів слів Токаєва не ставили".

Контекст

2 січня в Казахстані розпочалися мітинги, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату з протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Надалі протести розпочалися й в інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, столиці Нур-Султані.
4 січня протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту в місті. Пізніше влада оголосила про його звільнення від протестувальників.
5 січня Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин та дизельне паливо та усунув першого президента країни Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану. Незважаючи на це, протести у країні тривали.
5 січня на всій території Казахстану ввели режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку, куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія та Таджикистан. Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ було ухвалено рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "почали виконувати завдання" в цій країні. Усього від ОДКБ до Казахстану буде скеровано 2,5 тис. військових із країн – членів організації, заявляв її генсек Станіслав Зась.
Увечері 6 січня казахстанські силовики оголосили, що звільнили центр Алмати від протестувальників, ЗМІ повідомляли, що по людях, які стояли на площі, відкрили вогонь, були вбиті та поранені.
Токаєв 7 січня заявив, що дозволив силовикам без попередження стріляти на ураження по протестувальниках.
Уранці 9 січня в МВС Казахстану стверджували, що "в усіх регіонах країни ситуацію стабілізовано", влада відновила контроль над будівлями регіональних адміністрацій.
9 січня МВС Казахстану повідомило, що серед правоохоронців загинуло 16 людей, постраждало понад 1300 осіб. Офіційних даних про жертв серед протестувальників – було вбито 26 людей і постраждало понад 1 тис. осіб – не оновлювали із 6 січня. 9 січня влада повідомила про 164 загиблих під час протестів, але пізніше це повідомлення назвали технічною помилкою.
У протестувальників немає централізованого штабу, і інформації від них про кількість загиблих та постраждалих ніхто не озвучував, але громадські активісти впевнені, що вона значно більша, ніж називала влада.
Станом на 10 січня у країні затримали майже 8 тис. осіб, у міноборони країни пообіцяли, що "спецоперація триватиме до повного знищення терористів".