Казахстанські ЗМІ 9 січня опублікували з посиланням на міністерство охорони здоров'я інформацію, згідно з якою від початку січневих протестів у країні загинуло 164 особи.
Orda.kz звернулося по підтвердження до МОЗ країни, де відповіли, що міністерство не надавало таких цифр.
За даними видання, офіційний Telegram-канал Coronavirus2020.kz, який став джерелом опублікованої статистики, веде міністерство інформації та суспільного розвитку. У цьому відомстві журналістам сказали, що публікація – "технічна помилка". У міністерстві пояснили, що поста у каналі не видалили і спростування не опублікували через проблеми з доступом до інтернету в країні.
На час публікації новини пост уже видалено.
Отже, офіційних даних про жертв та постраждалих серед активістів не оновлювали із 6 січня. Тоді у МВС країни заявили, що 26 протестувальників загинули, 18 було поранено; у МОЗ – що під час заворушень постраждало понад 1 тис. осіб.
У протестувальників немає централізованого штабу, і інформації від них про кількість загиблих та постраждалих ніхто не озвучував, але громадські активісти впевнені, що вона значно більша, ніж називала влада.
Серед правоохоронців, за даними станом на ранок 9 січня, загинуло 16 людей, постраждало понад 1300, повідомляли у МВС.
Контекст
Мітинги в Казахстані почалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Надалі протести розпочалися і в інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані.
4 січня протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту у місті. Пізніше влада оголосила про його звільнення від протестувальників.
5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизель та усунув першого президента країни Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану. Попри це протести в країні тривають.
5 січня на всій території Казахстану ввели режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн ОДКБ. Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ було ухвалено рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "розпочали виконання завдань" у цій країні. Усього від ОДКБ до Казахстану скерують 2,5 тис. військових із країн – членів організації, заявив її генсек Станіслав Зась.
Увечері 6 січня казахстанські силовики заявили, що звільнили центр Алмати від протестувальників. ЗМІ повідомляли, що по людях, які стояли на площі, відкрили вогонь, були вбиті та поранені.
Токаєв 7 січня заявив, що дозволив силовикам без попередження стріляти на ураження по протестувальниках.
Уранці 9 січня у МВС Казахстану заявили, що "в усіх регіонах країни ситуацію стабілізували", влада відновила контроль над будівлями регіональних адміністрацій. Кількість затриманих, за офіційними даними, перевищила 5 тис. людей.
-2 Київ
