Токаєв видалив твіти про "20 тис. бандитів і терористів" в Алмати

Токаєв видалив твіти про "20 тис. бандитів і терористів" в Алмати Токаєв видалив твіти з найкатегоричнішими оцінками, але позиція влади Казахстану щодо протестів у країні не змінилася
Фото: EPA
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв видалив свої заяви у Twitter про бандитів і терористів. На це звернув увагу у Facebook 8 січня головний редактор радіостанції "Эхо Москвы" Олексій Венедиктов.

7 січня Токаєв заявив, що в Казахстані діють "терористи", які розмовляють "не казахською".

"Бандити і терористи дуже добре навчені, організовані, їм надходять команди зі спеціального центру. Деякі з них розмовляли не казахською. На Алмати було щонайменше шість хвиль нападів терористів загальною кількістю 20 тис. осіб", – ішлося в заяві.

Президент Казахстану також заявив, що згадані люди "били і вбивали міліціонерів та молодих солдатів, підпалювали адміністративні будівлі, грабували приватні будинки і магазини, вбивали мирних громадян, ґвалтували молодих жінок".

"Моя головна позиція – жодних переговорів із терористами, ми маємо їх убити", – ішлося у видаленому повідомленні президента.

Наразі ця частина заяви Токаєва про ситуацію в країні не відображається, залишилися лише повідомлення про те, що "протести в низці областей призвели до ескалації насильства", про початок контртерористичної операції та розгортання миротворчих контингентів сил держав – членів Організації Договору про колективну безпеку.

Скріншот: Qasym-Jomart Toqayev/Twitter Скріншот: Qasym-Jomart Toqayev / Twitter

Водночас, незважаючи на видалення найрадикальніших висловлювань глави держави, загальна позиція влади Казахстану щодо того, що відбувається у країні, не змінилася.

"Аналіз ситуації засвідчив, що Казахстану загрожує збройний акт агресії, добре підготовлений та скоординований злочинцями і терористичними групами, навченими за межами країни", – ідеться у твіті Токаєва, який залишився невидаленим.

Окрім того, 9 січня в.о. міністра внутрішніх справ республіки Єрлан Тургумбаєв повторив, що 5 січня до центру Алмати "прибуло 20 тис. осіб, які були добре озброєні та організовані", повідомив державний телеканал "Хабар 24". Протестувальників він називав "злочинцями", звинуватив у мародерстві, розбої та нападах на мирних жителів.

Контекст

Мітинги в Казахстані почалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Надалі протести розпочалися і в інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані.

4 січня протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту у місті. Пізніше влада оголосила про його звільнення від протестувальників.

5 січня президент Казахстану Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизель та усунув колишнього президента Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану. Попри це протести в країні тривають.

5 січня на всій території Казахстану ввели режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.

Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку, куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія та Таджикистан. Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ було ухвалено рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "розпочали виконання завдань" у цій країні. Усього від ОДКБ до Казахстану скерують 2,5 тис. військових із країн – членів організації, заявив її генсек Станіслав Зась.

Увечері 6 січня казахстанські силовики заявили, що звільнили центр Алмати від протестувальників. ЗМІ повідомляли, що по людях, які стояли на площі, відкрили вогонь, були вбиті та поранені.

Токаєв 7 січня заявив, що дозволив силовикам без попередження стріляти на ураження по протестувальниках.

Станом на 9 січня МВС Казахстану повідомило, що серед правоохоронців загинуло 16 людей, постраждало понад 1300 осіб. Даних про жертв серед протестувальників не оновлювали із 6 січня – тоді МВС країни повідомляло, що серед учасників протесту 26 загиблих та 18 поранених. За даними МОЗ Казахстану станом на 6 січня, внаслідок заворушень у країні постраждало понад 1 тис. осіб, приблизно 400 госпіталізували.

У протестувальників немає централізованого штабу, і інформації від них про кількість загиблих та постраждалих ніхто не озвучував, але громадські активісти впевнені, що вона значно більша, ніж стверджувала влада.

Уранці 9 січня у МВС Казахстану заявили, що "в усіх регіонах країни ситуацію стабілізували", влада відновила контроль над будівлями регіональних адміністрацій. Кількість затриманих, за офіційними даними, перевищила 5 тис. людей.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати