Путін обговорив із Токаєвим, Лукашенком і Пашиняном ситуацію в Казахстані

Світ

Президент Росії Володимир Путін 8 січня поговорив телефоном із президентом Казахстану Касим-Жомартом Токаєвим. Про це повідомляє сайт Кремля.

Токаєв заявив, що ситуація в Казахстані "розвивається у бік стабілізації", і подякував за допомогу в межах Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ). Він також запропонував Путіну провести розмову лідерів ОДКБ у форматі відеоконференції Ради колективної безпеки щодо ситуації в Казахстані під головуванням Вірменії як чинного очільника організації.

Після цього Токаєв провів телефонні розмови з Олександром Лукашенком, який перебуває при владі в Білорусі, і прем'єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном, повідомляє пресслужба Кремля.

Наголошують, що на переговорах обговорювали поточну ситуацію в Казахстані, "яка має тенденцію до заспокоєння та нормалізації".

"Підтримано висловлену президентом Казахстану Касим-Жомартом Токаєвим пропозицію щодо проведення найближчим часом засідання Ради колективної безпеки ОДКБ у форматі відеоконференції", – ідеться в повідомленні.

Пашинян заявив, що вірменська сторона як чинний очільник ОДКБ візьметься за організацію цього заходу.

Контекст

Мітинги в Казахстані почалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Надалі протести розпочалися і в інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані.
4 січня протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту у місті. Пізніше влада оголосила про його звільнення від протестувальників.
5 січня президент Казахстану Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизель та усунув колишнього президента Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану. Попри це протести в країні тривають.
5 січня на всій території Казахстану ввели режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку, куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія та Таджикистан. Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ було ухвалено рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "розпочали виконання завдань" у цій країні. Усього від ОДКБ до Казахстану скерують 2,5 тис. військових із країн – членів організації, заявив її генсек Станіслав Зась.
Увечері 6 січня казахстанські силовики заявили, що звільнили центр Алмати від протестувальників. ЗМІ повідомляли, що по людях, які стояли на площі, відкрили вогонь, були вбиті та поранені.
Токаєв 7 січня заявив, що дозволив силовикам без попередження стріляти на ураження по протестувальниках.
Станом на ранок 8 січня МВС Казахстану повідомляло про більш ніж 4 тис. затриманих. Точна кількість загиблих наразі невідома. Влада не оновлювала даних із 6 січня – тоді МВС Казахстану повідомляло, що з-поміж правоохоронців загинуло 18 людей, постраждало 748, з-поміж учасників протесту 26 загинули та 18 було поранено. За даними МОЗ Казахстану станом на 6 січня, унаслідок заворушень у країні постраждало понад 1 тис. осіб, майже 400 було госпіталізовано.
У протестувальників немає централізованого штабу, і інформації від них про загиблих і постраждалих ніхто не озвучував.