РФ в обмін на військову допомогу Казахстану вимагає визнати анексію українського Криму

Світ

Росія перед скеруванням миротворців Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) поставила чотири умови владі Казахстану. Про це 6 січня повідомило турецьке видання Akit.

Увечері 5 січня президент Касим-Жомарт Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн ОДКБ, куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Таджикистан та Росія.

Після цього, за даними ЗМІ, у Кремлі висунули вимогу, щоб уряд Казахстану офіційно визнав анексію українського Криму, повернув російській мові статус другої державної, дозволив розміщення військових баз РФ на території країни та надав автономію для російського населення республіки.

Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ було ухвалено рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "розпочали виконання завдань" у цій країні. Загалом від ОДКБ до Казахстану буде скеровано 2,5 тис. військових із країн – членів організації, заявив її генсек Станіслав Зась.

Сили ОДКБ у Казахстані очолить російський генерал Андрій Сердюков, який керував окупацією Криму.

Росія анексувала Крим після силової блокади українських військових частин та незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до Російської Федерації не визнають Україна та більшість країн світу.

Контекст

Мітинги в Казахстані почалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Надалі протести почалися й у інших містах, зокрема в Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані.
4 січня протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту в місті. Пізніше влада оголосила про його звільнення від протестувальників.
5 січня Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизель та усунув колишнього президента Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану. Попри це протести у країні тривають.
5 січня на всій території Казахстану введено режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
Увечері 6 січня казахстанські силовики заявили, що звільнили центр Алмати від протестувальників. ЗМІ повідомляли, що по людях, які стояли на площі, відкрили вогонь, були вбиті та поранені.
7 січня державний телеканал "Хабар 24" із посиланням на МВС Казахстану повідомив, що внаслідок спецоперацій силовиків 6–7 січня було вбито 26 мітингувальників, ще 18 дістали поранення.
У міністерстві внутрішніх справ Казахстану 6 січня заявили, що під час протестів було вбито 18 силовиків, також постраждали 748 співробітників органів внутрішніх справ та військовослужбовців Нацгвардії.
Токаєв 7 січня заявив, що дозволив силовикам без попередження стріляти на ураження по протестувальниках.