"Я, звісно, не думав, що Токаєв звернеться до колег в ОДКБ, щоб йому надали миротворчу допомогу. Я навіть вважаю, що, можливо, це надмірне звернення по допомогу. Можна було звернутися до свого народу, в Алмати можна було зробити те саме, що зробили в Бішкеку громадяни під час останніх протестів, – створити дружини й організувати охорону об'єктів торгівлі та побуту самотужки", – сказав він.
За словами експрем'єра, тепер важливо "вчасно відправити цих "миротворців" додому".
"Бо перебування іноземних військових на казахській землі в дуже небезпечній ситуації матиме наслідки. Якщо раптом ці "миротворці" почнуть розганяти мирні мітинги, а таких мітингів усе-таки більшість (тільки Алмати вирізнився безладом та хаосом), це буде дуже близько до серйозніших сутичок", – пояснив Кажегельдін.
Він вважає, що Казахстан може стати "центром міждержавних конфліктів".
"Я дуже сподіваюся, що Токаєв розуміє цю ситуацію, найближчим часом він подякує своїм колегам за надану допомогу і попросить повернути "миротворців" у свої казарми. [...] Не можна було запрошувати миротворчі сили, бо сьогодні це схоже не на миротворчість – сьогодні це схоже на міжнародну поліцейську операцію", – наголосив Кажегельдін.
Контекст
Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані й попросив про допомогу у країн ОДКБ, куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія та Таджикистан.
Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ ухвалили рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "розпочали виконання завдань" у цій країні. Загалом від ОДКБ до Казахстану скерують 2,5 тис. військових із країн – членів організації, заявив її генсек Станіслав Зась.
Мітинги в Казахстані почалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Надалі протести почалися і в інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані. Станом на 4 січня загальна чисельність протестувальників сягнула приблизно 10 тис. осіб.
4 січня протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати силовики почали застосовувати світлошумові гранати.
5 січня Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизель та усунув колишнього президента Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану.
Незважаючи на це, протести у країні тривають. В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там спалахнула пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту в місті. Згодом влада оголосила про його звільнення від протестувальників.
5 січня на всій території Казахстану ввели режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
Увечері 6 січня казахстанські силовики заявили, що звільнили центр Алмати від протестувальників, ЗМІ повідомляли, що по людях, які стояли на площі, відкрили вогонь, були вбиті й поранені. 7 січня державний телеканал "Хабар 24" із посиланням на МВС Казахстану повідомив, що внаслідок спецоперацій силовиків 6–7 січня було вбито 26 мітингувальників, ще 18 дістали поранення.
У міністерстві внутрішніх справ Казахстану 6 січня заявили, що під час протестів було вбито 18 силовиків, також постраждали 748 співробітників органів внутрішніх справ та військовослужбовців Нацгвардії.
Токаєв 7 січня заявив, що дозволив силовикам без попередження стріляти на ураження по протестувальниках.
-1 Київ
