Казахстанську диктатуру врятував Путін, Токаєв не витримав би тортур революцією

Світ

Президент Росії Володимир Путін допоміг президенту Казахстану Касим-Жомарту Токаєву залишитися при владі в ситуації з масовими протестами в азійській країні. Таку думку російський публіцист Олександр Невзоров висловив 12 січня в ефірі радіостанції "Эхо Москвы".

"Казахстан би завершився. І казахстанську диктатуру врятував Путін. Він останньої миті дотягнув туди-таки свої щупальця, намацав у бідній казахській революції горло і її встиг придушити (а не задушити). Адже зрозуміло, що якби не Путін, то Токаєв, який має три особисті думки і ті на прямий проділ, хитре здихля, очкарик шалений, породження назарбаєвських інтриг (Назарбаєв був президентом до Токаєва. – "ГОРДОН"), він би, звісно, не витримав тортур революцією і тікав би дуже швидко", – сказав він.

Публіцист назвав "кумедностями" заяви Токаєва про "терористів" і трупи, забрані ними з моргів.

"Обробилася насамперед пропаганда, і передусім російська, яка не знала, що їй казати, як бути. І це був кінець усього – і дипломатичних механізмів, і державних, і правоохоронних, і пропагандистських. Тобто ми бачимо, наскільки перед реальною кусачою революцією безсила вся ця компанія. Ось чиї безіменні підрозділи ввічливо розстріляли в Алмати людей, залишилося загалом невідомим. Автори потоплення у крові засоромилися, візиточки, бачиш, не залишили. Та чітка російська мова, якою розстрільники спілкувалися між собою і з розстрілюваними масами, прямим доказом, зрозуміло, бути не може, тому що і в Казахстані дуже багато хто дуже добре знає російську мову", – пояснив Невзоров.

Він вважає, що у Казахстані "революція нікуди не поділася".

"Вона повернулася в ті серця, звідки вона вирвалася на початку січня, вона нікуди не поділася. Вона стала злішою і досвідченішою. І вона чекатиме свого часу, принаймні в Казахстані. Формальна перемога у вигляді видалення Назарбаєва, зниження цін на газ і відставка уряду навряд чи цю революцію задовольнить, тому що диктатура залишилася диктатурою, порядки залишилися колишніми. Ніщо, по суті, не змінилося, включно із сірою, страшною і злиденною картинкою Казахстану", – спрогнозував Невзоров.

Контекст

У перші дні січня Казахстан охопили масові протести. Акції, які почалися як локальні мітинги проти підвищення цін на скраплений газ, набули загальнонаціонального та політичного характеру. Однією з вимог протестувальників було повне усунення від влади Назарбаєва. Невдовзі протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями.
5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Таджикистан та Росія.
Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ ухвалили рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. 6 січня вони "розпочали виконання завдань" у цій країні. За даними Токаєва, станом на 10 січня в Казахстані розгорнули сили ОДКБ у кількості 2030 осіб та 250 одиниць техніки.
Токаєв 11 січня заявив, що місію ОДКБ у Казахстані успішно завершено, 13 січня розпочали виведення військового контингенту.
Станом на 11 січня кількість затриманих у Казахстані, за даними МВС, сягнула 9,9 тис. осіб.