"Казахстан би завершився. І казахстанську диктатуру врятував Путін. Він останньої миті дотягнув туди-таки свої щупальця, намацав у бідній казахській революції горло і її встиг придушити (а не задушити). Адже зрозуміло, що якби не Путін, то Токаєв, який має три особисті думки і ті на прямий проділ, хитре здихля, очкарик шалений, породження назарбаєвських інтриг (Назарбаєв був президентом до Токаєва. – "ГОРДОН"), він би, звісно, не витримав тортур революцією і тікав би дуже швидко", – сказав він.
Публіцист назвав "кумедностями" заяви Токаєва про "терористів" і трупи, забрані ними з моргів.
"Обробилася насамперед пропаганда, і передусім російська, яка не знала, що їй казати, як бути. І це був кінець усього – і дипломатичних механізмів, і державних, і правоохоронних, і пропагандистських. Тобто ми бачимо, наскільки перед реальною кусачою революцією безсила вся ця компанія. Ось чиї безіменні підрозділи ввічливо розстріляли в Алмати людей, залишилося загалом невідомим. Автори потоплення у крові засоромилися, візиточки, бачиш, не залишили. Та чітка російська мова, якою розстрільники спілкувалися між собою і з розстрілюваними масами, прямим доказом, зрозуміло, бути не може, тому що і в Казахстані дуже багато хто дуже добре знає російську мову", – пояснив Невзоров.
Він вважає, що у Казахстані "революція нікуди не поділася".
"Вона повернулася в ті серця, звідки вона вирвалася на початку січня, вона нікуди не поділася. Вона стала злішою і досвідченішою. І вона чекатиме свого часу, принаймні в Казахстані. Формальна перемога у вигляді видалення Назарбаєва, зниження цін на газ і відставка уряду навряд чи цю революцію задовольнить, тому що диктатура залишилася диктатурою, порядки залишилися колишніми. Ніщо, по суті, не змінилося, включно із сірою, страшною і злиденною картинкою Казахстану", – спрогнозував Невзоров.