У Казахстані затримали майже 10 тис. осіб

Світ

Унаслідок заворушень у Казахстані кількість затриманих сягнула 9,9 тис. осіб. Про це інформує вранці 11 січня урядовий Telegram-канал Coronavirus2020.kz із посиланням на МВС країни.

"9900 осіб затримали правоохоронці", – указано в повідомленні.

Як доповіли президентові країни Касиму-Жомарту Токаєву силовики під час онлайн-засідання оперативного штабу 11 січня, від дня оголошення антитерористичної операції по країні розпочато 412 досудових розслідувань, зокрема щодо актів тероризму й убивств, інформують на сайті президента. З доповідями виступили генеральний прокурор, голова Комітету національної безпеки, в.о. міністрів внутрішніх справ та оборони.

"За фактами вбивств, застосування насильства щодо представників влади, хуліганства, нападу на будівлі держорганів порушено 388 кримінальних справ", – указано в повідомленні.

За порушення режиму надзвичайного стану до адміністративної відповідальності притягнуто 2161 людину.

Крім того, органи прокуратури спільно з Агентством із захисту та розвитку конкуренції продовжують перевірки суб'єктів реалізації зрідженого нафтового газу щодо цінової змови.

"За інформацією КНБ, ситуація у країні загалом стабілізується, гострих деструктивних проявів не фіксують", – повідомляє пресслужба президента.

Контекст

2 січня у Казахстані розпочалися мітинги. Сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Надалі протести розпочалися й у інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, столиці Нур-Султані.
4 січня протести переросли в заворушення і сутички мітингувальників із правоохоронцями.
5 січня Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин та дизельне паливо й усунув першого президента країни Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану. Попри це протести у країні тривають.
5 січня по всій території Казахстану запроваджено режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку, куди, крім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія та Таджикистан. На засіданні ради колективної безпеки ОДКБ було ухвалено рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили, вони "розпочали виконання завдань" у цій країні. Загалом від ОДКБ до Казахстану вирішили відправити 2,5 тис. військових із країн – членів організації, заявляв її генсек Станіслав Зась.
Увечері 6 січня казахстанські силовики оголосили, що звільнили центр Алмати від протестувальників, ЗМІ повідомляли, що по людях, які стояли на площі, відкрили вогонь, були вбиті й поранені.
Токаєв 7 січня заявив, що дозволив силовикам без попередження стріляти на ураження по протестувальниках.
Уранці 9 січня у МВС Казахстану стверджували, що "в усіх регіонах країни ситуацію стабілізовано", влада відновила контроль над будівлями регіональних адміністрацій.
9 січня МВС Казахстану повідомило, що серед правоохоронців загинуло 16 людей, постраждало понад 1300 осіб. Офіційні дані про жертв серед протестувальників – 26 убитих і понад 1 тис. постраждалих – не оновлювали із 6 січня. 9 січня влада повідомила про 164 загиблих під час протестів, але пізніше це повідомлення назвали технічною помилкою.
У протестувальників немає централізованого штабу, інформацію від них про кількість загиблих та постраждалих ніхто не озвучував, але громадські активісти впевнені, що вона значно більша, ніж називала влада.