"Кемель Жанаєвич". Путін не зміг згадати ім'я Токаєва й вигадав президентові Казахстану нове
10 січня 2022, 15.22
Президент РФ Володимир Путін під час виступу на сесії ради Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) 10 січня не зміг згадати ім'я президента Казахстану Касим-Жомарта Кемелевича Токаєва.
Засідання в режимі відеоконференції, у якому взяли участь лідери країн ОДКБ, транслювало ТАСС.
"Що стосується ситуації в Казахстані: усім відомо, що президент Казахстану..." – після цієї фрази Путіна виникла невелика пауза.
Президент РФ спробував згадати ім'я Токаєва, але не зміг цього зробити.
"Кемель Жанаєвич", – вигадав Путін, сказавши це нерозбірливо.
Водночас на сайті Кремля пряму мову Путіна опубліковано без помилок.
"Касим-Жомарт Кемелевич Токаєв звернувся по допомогу до членів Організації Договору про колективну безпеку у зв'язку з тим, що його – братня для нас – країна, учасник ОДКБ, зіткнулася з безпрецедентним викликом своїй безпеці, цілісності та суверенітету", – процитував Путіна сайт президента РФ.
Як зазначає "Собеседник", Путін уже не вперше забуває ім'я Токаєва. Зокрема, на пресконференції у грудні 2021 року він назвав його просто "новим президентом" Казахстану. Хоча Токаєв очолив республіку 2019 року.
У жовтні 2020 року Путін під час офіційного візиту до Сочі тодішнього президента Киргизстану Сооронбая Женбекова назвав його іншим ім'ям – Шаріманом, писав Kaktus Media.
Лідери країн ОДКБ під час відеоконференції 10 січня обговорили "заходи щодо нормалізації" ситуації в Казахстані. За словами Путіна, війська ОДКБ проведуть у Казахстані "обмежений за часом період", який вважатиме за можливе для їх застосування Токаєв.
Президент Казахстану назвав протести у країні держпереворотом.
Контекст
- Мітинги в Казахстані розпочалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Надалі протести розпочалися й у інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, столиці Нур-Султані.
- 4 січня протести переросли в заворушення і сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту в місті. Пізніше влада оголосила про його звільнення від протестувальників.
- 5 січня президент Казахстану відправив уряд у відставку. Також Токаєв доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин та дизельне паливо й усунув першого президента країни Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану. Попри це протести у країні тривають.
- 5 січня по всій території Казахстану запроваджено режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
- Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані й попросив допомоги у країн ОДКБ. Того ж дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ було ухвалено рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "розпочали виконання завдань" у цій країні. Загалом від ОДКБ до Казахстану буде відправлено 2,5 тис. військових із країн – членів організації, заявив її генсек Станіслав Зась.
- Увечері 6 січня казахстанські силовики заявили, що звільнили центр Алмати від протестувальників, ЗМІ повідомляли, що по людях, які стояли на площі, відкрили вогонь, були вбиті й поранені.
- Токаєв 7 січня заявив, що дозволив силовикам без попередження стріляти на ураження по протестувальниках.
- Уранці 9 січня у МВС Казахстану заявили, що "в усіх регіонах країни ситуацію стабілізовано", влада відновила контроль над будівлями регіональних адміністрацій.
- Того ж дня МВС Казахстану повідомило, що серед правоохоронців загинуло 16 людей, постраждало понад 1300 осіб.
- Станом на 10 січня у країні затримано майже 8 тис. осіб, у міноборони країни пообіцяли, що "спецоперація триватиме до повного знищення терористів".