"Не дамо реалізувати сценарій "кольорових революцій". Путін розповів, коли сили ОДКБ покинуть Казахстан

Світ

Війська Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) проведуть у Казахстані "обмежений за часом період", який вважатиме за можливе для їх застосування президент країни Касим-Жомарт Токаєв.

Про це 10 січня під час сесії ради колективної безпеки ОДКБ заявив президент РФ Володимир Путін, повідомляють на сайті Кремля.

"Після виконання своїх функцій, безумовно, весь контингент виведуть із території Казахстану", – сказав Путін.

На його думку, протести в Казахстані – "не перша і далеко не остання спроба втручання ззовні".

"Ужиті за лінією ОДКБ заходи чітко продемонстрували, що ми не дозволимо розгойдувати ситуацію в себе вдома і не дамо реалізувати сценарії так званих "кольорових революцій", – зазначив глава Кремля.

Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн ОДКБ, куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Таджикистан і Росія.

Після цього, за даними ЗМІ, у Кремлі висунули вимогу, щоб уряд Казахстану офіційно визнав анексію українського Криму, повернув російській мові статус другої державної, дозволив розміщення військових баз РФ на території країни та надав автономію для російського населення республіки.

Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ ухвалили рішення скерувати до Казахстану "миротворчі сили". Вони вже "розпочали виконання завдань" у цій країні. Усього від ОДКБ до Казахстану відправлять 2,5 тис. військових із країн – членів організації, заявив її генсек Станіслав Зась.

Сили ОДКБ у Казахстані очолив російський генерал Андрій Сердюков, який керував окупацією Криму.

Контекст

Мітинги в Казахстані почалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Надалі протести почалися і в інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, столиці Нур-Султані.
4 січня протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там спалахнула пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту в місті. Згодом влада оголосила про його звільнення від протестувальників.
5 січня президент Казахстану відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу запровадити на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизельне пальне та усунув першого президента країни Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану. Попри це протести у країні тривали й далі.
5 січня на всій території Казахстану запровадили режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
Увечері 6 січня казахстанські силовики заявили, що звільнили центр Алмати від протестувальників, ЗМІ повідомляли, що по людях, які стояли на площі, відкрили вогонь, були вбиті та поранені.
Токаєв 7 січня заявив, що дозволив силовикам без попередження стріляти на ураження по протестувальниках.
Уранці 9 січня у МВС Казахстану заявили, що "в усіх регіонах країни ситуацію стабілізовано", влада відновила контроль над будівлями регіональних адміністрацій.
Того самого дня МВС Казахстану повідомило, що серед правоохоронців загинуло 16 людей, постраждало понад 1300 осіб. Офіційні дані про жертв серед протестувальників – 26 убитих і понад 1 тис. осіб постраждалих – не оновлювали із 6 січня. 9 січня влада повідомила про 164 загиблих під час протестів, але згодом це повідомлення назвали технічною помилкою.
У протестувальників немає централізованого штабу, і інформації від них про кількість загиблих та постраждалих ніхто не озвучував, але громадянські активісти впевнені, що вона значно більша, ніж називала влада.
Станом на 10 січня у країні затримано майже 8 тис. осіб, у міноборони країни пообіцяли, що "спецоперація триватиме до повного знищення терористів".