$40.55 €43.51
menu closed
menu open
weather +22 Київ

Блінкен: У нас є реальні запитання, чому влада Казахстану була змушена звернутися до ОДКБ, де домінує Росія

Блінкен: У нас є реальні запитання, чому влада Казахстану була змушена звернутися до ОДКБ, де домінує Росія Блінкен: Влада в Казахстані має вміти мирно справлятися з викликами
Фото: EPA
США просять у Казахстану пояснень, чому країна змушена була звернутися до Організації Договору про колективну безпеку через масові протести в країні. Про це держсекретар США Ентоні Блінкен сказав в інтерв'ю CNN, текстову версію якого опублікував 9 січня сайт Держдепартаменту США.

"Влада в Казахстані має вміти мирно справлятися з викликами, із якими вона стикається, забезпечувати захист прав тих, хто мирно протестує, захищати інститути держави та правопорядку, але робити це у спосіб, який поважає права. У нас є реальні запитання про те, чому вона була змушена звернутися до цієї організації, у якій домінує Росія. Ми просимо роз'яснень щодо цього", – сказав він.

Блінкен зазначив, що зараз "украй важливо, щоб усе це було розв’язано у мирний спосіб, із дотриманням прав тих, хто намагається зробити так, щоб їхні голоси було почуто".

Контекст

Мітинги в Казахстані почалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Надалі протести розпочалися і в інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані.

4 січня протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту у місті. Пізніше влада оголосила про його звільнення від протестувальників.

5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизель та усунув першого президента країни Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану. Попри це протести в країні тривають.

5 січня на всій території Казахстану ввели режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.

Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн ОДКБ. Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ було ухвалено рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "розпочали виконання завдань" у цій країні. Усього від ОДКБ до Казахстану скерують 2,5 тис. військових із країн – членів організації, заявив її генсек Станіслав Зась.

Увечері 6 січня казахстанські силовики заявили, що звільнили центр Алмати від протестувальників. ЗМІ повідомляли, що по людях, які стояли на площі, відкрили вогонь, були вбиті та поранені.

Токаєв 7 січня заявив, що дозволив силовикам без попередження стріляти на ураження по протестувальниках.

Уранці 9 січня у МВС Казахстану заявили, що "в усіх регіонах країни ситуацію стабілізували", влада відновила контроль над будівлями регіональних адміністрацій. Кількість затриманих, за офіційними даними, перевищила 5 тис. людей.

Станом на 9 січня МВС Казахстану повідомило, що з-поміж правоохоронців загинуло 16 осіб, постраждало більш ніж 1300. Офіційних даних про жертв з-поміж протестувальників – було вбито 26 людей, постраждало понад 1 тис. осіб – не оновлювали від 6 січня.