У Росії звинуватили Захід у підготовці повалення Лукашенка
9 лютого, 15.57
Служба зовнішньої розвідки країни-агресора Росії заявила 9 лютого, що такі собі "підконтрольні західним країнам" організації "акумулюють сили" й ведуть підготовку до зміни "конституційного ладу" в Білорусі.
За версією відомства, операція спрямована на президентські вибори 2030 року. "Для реалізації сценарію "кольорової революції" ставлять завдання підшукати в білоруському суспільстві нових ліберальних пасіонаріїв", – стверджують у СЗР.
Крім того, на Заході розраховують "послабити зв'язку Мінська й Москви в межах Союзної держави й ускладнити Росії досягнення цілей "воєнної операції" в Україні", зазначили в розвідці.
Водночас у СЗР вважають, що білоруси більше не вийдуть на масові протести, які охопили країну після президентських виборів 2020 року.
"Білоруське суспільство, подолавши зрежисовану ворожими зовнішніми силами внутрішньополітичну кризу 2020 року, дістало гарне "щеплення" проти спроб розгойдати ситуацію у країні", – заявили у СЗР.
Контекст
- 9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися чергові вибори президента. За офіційними даними, перемогу на них здобув Лукашенко, який обіймав посаду глави Білорусі з 1994 року. За нього нібито проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи фіксували протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
- Після виборів у Білорусі розпочалися масові акції протесту незгодних із їхніми результатами. Їх жорстко розганяли, зокрема з використанням світлошумових гранат, гумових куль і водометів. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох. На піку в мітингах брало участь кілька сотень тисяч людей, 2021 року протестна активність припинилася, але силовики продовжили затримання опозиціонерів.
- Після цього, у січні 2025 року, у країні відбулися ще одні президентські вибори, які знову – усьоме – нібито виграв Лукашенко. Цього разу масових протестів не було. На виборах не було навіть видимості конкуренції– вони відбувалися в умовах репресій. За оцінками міжнародних ЗМІ, зокрема Politico, до участі було допущено лише лояльних до Лукашенка політиків. Україна заявила, що не визнає ці вибори демократичними.