В адміністрації президента Азербайджану Ільхама Алієва заявили 19 вересня, що готові зустрітися з представниками вірменського населення Нагірного Карабаху за певних умов. Заяву цитує "Sputnik Азербайджан".
Зустріч можуть провести в азербайджанському місті Євлах. Однак, щоб вона відбулася, "незаконні вірменські збройні формування" мають здати зброю, а "незаконний режим мають розпустити", ідеться в заяві.
"Інакше антитерористичні заходи продовжать до кінця", – зазначили в адміністрації президента Азербайджану.
Міноборони Азербайджану 19 вересня оголосило про проведення "антитерористичних заходів" у Нагірному Карабаху для "відновлення конституційного ладу". Причиною цього назвали те, що на автомобільній дорозі Ахмедбейлі – Фізулі – Шуша внаслідок вибуху міни, встановленої військовими збройних сил Вірменії, загинули цивільні. Також того самого дня на міні в Нагірному Карабаху підірвалися військові Азербайджану, є загиблі й поранені, заявили у відомстві.
Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що Вірменія не планує брати участь у воєнних діях у Карабахському районі Азербайджану, який розпочав антитерористичну операцію в регіоні.
Контекст
- 1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але періодично між сторонами виникають збройні сутички. Нагірний Карабах на міжнародному рівні визнали частиною Азербайджану.
- 27 вересня 2020 року в Нагірному Карабаху спалахнув наймасштабніший за останні роки воєнний конфлікт, який тривав півтора місяця. Сторони використовували танки, важку артилерію й авіацію. Під час конфлікту, як зазначило Radio Free Europe / Radio Liberty, загинуло приблизно 7 тис. осіб.
- У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабаху. Відповідно до домовленостей, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабаху розмістили 1960 російських миротворців. Азербайджан дістав право зайняти три райони – Кельбаджарський, Агдамський і Лачинський.
- Пашинян говорив, що це рішення було для нього дуже важким, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв стверджував, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.
- Після цього між країнами були нові загострення. Із грудня 2022 року Азербайджан блокує Лачинський коридор. Через блокаду в Нагірному Карабаху зростає брак продуктів і медикаментів, є перебої з газом та електрикою, писав "Кавказский узел".